Бедный, бедный Ингул

ОТВЕТ НА ПУБЛИКАЦИЮ

Головному редактору Всеукраїнського тижневика
«Украина — Центр»
Мармеру Ю.Л.

Всеукраїнський тижневик «Украина-Центр» 23 серпня 2012 року порушив у публікації «Сколько стоит спасти Ингул?» надзвичайно важливу для Кіровограда і кіровоградців проблему оздоровлення головної водної артерії обласного центру.

Ця проблема не нова для міської влади, фактично вона з’явилася майже одночасно із початком активного втручання людини в зміну у 70-х роках природного русла Інгулу. Намагання ліквідувати загрозу повеневих підтоплень території міста та реалізація цілої низки технічних протипаводкових заходів, таких, як зміна русла річки, будівництво обвідного каналу навколо Парку Пушкіна, мурування берегів бетоном, на мою думку, порушили гідробіологічний баланс Інгулу, створили передумови його активного замулення і заростання очеретом. Можна сказати, що сьогоднішній стан річки — це гірка плата за бездумне втручання людини у екологічно збалансоване природне середовище.

В природних умовах річка цілком здатна самоочищуватися, але для цього необхідно, щоб вона мала достатній об’єм води, що проходить її руслом. Гідротехнічні ж роботи на Інгулі практично перекрили його наповнення з природних підземних джерел і призвели до обміління річки, значного підвищення рівня грунтових вод на її берегах та навіть утворення цілого озера на місці квітучих садів поблизу ЗОШ №20. Старожили Ковалівки пам’ятають, що за часів старого русла погреби в їх помешканнях були сухими. Сьогодні, разом зі зміною русла, вода з джерел наповнює не Інгул, а піднімається високо в грунті, підтоплюючи прибережні господарства та підвали в домівках. Збідніла на воду ріка не здатна сама себе обслуговувати, звідси і її сильне замулення, і хащі очерету, і цвітіння ряски.

Вважаю, що природні джерела води після штучної зміни русла Інгулу втрачені надовго, якщо не назавжди.

До того ж необхідно відзначити, що програма технічного регулювання рівня води в Інгулі не була виконана на 100%. Будівництво прокладеного по лівому і правому берегах річки водорозвантажувального колектора грунтових вод, який мав би попереджувати утворення мулу і відводити стоки зі зливової каналізації міста, не завершено.

Доводиться констатувати, що перед міською владою стоїть нелегке завдання вирішення проблеми, яка накопичувалася десятиліттями і складається з цілого комплексу гідрологічних і санітарно-очищувальних робіт. А це досить дороговартісна справа.

За оцінкою експертів, на виконання усього комплексу робіт видатки можуть скласти близько 40 мільйонів гривень, у тому числі:

— завершення розчищення русла з укріпленням берегів та ремонтом технічних засобів регулювання води — 8 млн грн.;

— переукладання 12 водопровідних і каналізаційних колекторів на більшу глибину на ділянці від мосту по вулиці Кропивницького до вулиці Херсонської — 12 млн грн.;

— завершення будівництва водорозвантажувального колектора грунтових вод — 10 млн грн.;

— розчистка 20 колекторів зливової каналізації з облаштуванням приймальників мулу та дренажних колодязів — 10 млн грн.

Як видно, повний комплекс робіт з оздоровлення Інгулу потребує значних капіталовкладень, осилити які міський бюджет самотужки не зможе. Відповідно і терміни виконання всіх проектів залежать від багатьох чинників, у першу чергу фінансових. Реальним вирішення цієї досить складної і нагальної для Кіровограда проблеми може бути тільки в ефективному об’єднанні зусиль міста і держави.

Першочергово необхідно розчистити русло річки по всій довжині, щоб хоч частково відновити її природне поповнення з підземних джерел (а це близько 1/3 водного ресурсу Інгулу), реанімувати функціонування водорозвантажувального колектора грунтових вод між вулицями Жовтневої революції та Кірова, відновити повноцінну роботу системи зливової каналізації міста з належно організованими колодязями відстою мулу.

Протягом 2004-2012 років, відповідно до фінансування, роботи виконані на відрізку 8,9 кілометра (від с. Первозванівки до вулиці Херсонської) з освоєнням коштів у сумі 3,721 мільйона гривень. При цьому роботи виконувалися по мінімуму, оскільки протягом двох років фінансування з державного бюджету було відсутнє.

У червні поточного року, із закінченням нерестового періоду, розчищення русла відновилося на ділянці від мосту по вулиці Кірова до вулиці Кропивницького, на що буде витрачено з міського бюджету 336 тисяч гривень.

З повагою, міський голова О. Саінсус.

От редакции. Есть два вечных вопроса: «Кто виноват?» и «Что делать?».

В нашем случае ответ на первый ожидаем и понятен — виноваты люди, изменившие природное лицо Ингула. К сожалению, за водопадом цифр и констатаций печальной судьбы реки совершенно не просматривается четкий ответ на второй вопрос. Не в виде абстрактного перечисления: дескать, необходимо сделать то-то и то-то, а конкретных обязательств.

Например: в 2012 году в городском бюджете будет дополнительно предусмотрена такая-то сумма на расчистку русла реки от ТЭЦ до моста на Большой Перспективной и ликвидацию зарослей камышей (о чем говорил в интервью для «УЦ» начальник Кировоградского областного управления водных ресурсов Юрий Топузов, смета этих работ — примерно 600 тыс. гривен); в следующем году городские власти намерены изыскать из местного бюджета такую-то сумму на дальнейшую расчистку реки, дополнительно готовится обращение в Кабмин с просьбой выделить деньги на первоочередные работы по оздоровлению Ингула.

Понятно, что 40 млн гривен — сумма для городской казны неподъемная, а «нет денег» — самая стандартная и наиболее простая отговорка. Перефразируя братьев Вайнер, можно сказать, что уровень состоятельности властей определяется не количеством задач, а умением оперативно и качественно их решать.

Впрочем, при нынешних подходах уже через несколько лет проблемы Ингула могут решиться сами собой. Не будет реки — не станет проблем, и тогда вообще не нужно будет тратиться ни на какие расчистки…

Бедный, бедный Ингул: 2 комментария

  1. «Не будет реки – не станет проблем» це дійсний метод вирішення питання :good:

Добавить комментарий