Рубрика: Авторские блоги

Первая половина программа:Табалов. Это его третья попытка попасть в эфир. Беседовать с ним будет Елена Кваша. Вторая половина программы за Юрием Илючеком и его гостем —  Олегом Соколовским- тренером, руководителем «Инва -спорт».

Информация от бухгалтера: при посещении налоговой молодая сотрудница инспекции, ссылаясь на недостаток финансирования, попросила купить и занести ей почтовых марок на сумму 200 (двести) гривень. При этом была произнесена фраза: «Вы же понимаете, мне приходится их за свои деньги покупать…»

Ко всем читателям, сотрудникам налоговых инспекций всех уровней и соответствующим начальникам, вплоть до руководителя государственной налоговой администрации Украины:

1. Как часто вы или ваши знакомые сталкивались с подобным явлением за последние полгода?

2. Как вы считаете, нужно ли бороться с этим, и каким именно образом?

3. Какую часть зарплаты без ущерба для семейного бюджета люди, работающие в налоговой, могут потратить на приобретение канцтоваров, бензина, оплату электроэнергии и услуг связи, и других материальных ценностей, необходимых для осуществления своей профессиональной деятельности?

4. Знаете ли вы, какое наказание предусмотрено законами Украины за дачу взятки, вымогательство взятки и принуждение к вымогательству взятки?

Окупований росіянами Крим слідом за українським «хлібом»( продукти харчування, вода, електрика, транспортне сполучення, туристи….) тепер позбавлений ще і видовищ. Точніше, одного із самих популярних і масових в світі.

УЄФА заборонив кримським клубам приймати участь в чемпіонаті Росії.

http://www.ua-football.com/ukrainian/high/54808a3d.html

Знаючи підкреслено не залежну від політичних ігрищ позицію УЄФА, її

консерватизм, а головне, великий фінансовий вплив на неї російського «Газпрому», ця новина виявилася достатньо несподіваною. Хоча… Після недавнього візиту до Києва президента УЄФА  М.Платіні і обіцяного сюрпризу(за підсумками зустрічі) вже нашого президента П.Порошенка, чогось такого слід було очікувати.

В гостях у Елены Кваши — Татьяна Овсепян — психолог из зоны АТО; Александр Шишацкий — организатор экскурсии для детей военных из зоны АТО во Львов. По главной теме украинского Фейсбука (после атаки на Грозный) Яна Писарева — организатор акции журналистов «Стоп цензура» в Кировограде и Неля Желамская — журналист. Начало в 21:00. Телефон в студии (0522)322978

Сегодня в КІТ: Кіровоградське Інтернет Телебачення обсуждаем с Екатерина Одарченко (политолог, скайп, Киев) и Татьяна Дмитренко(эксперт по вопросам регионального управления) новый состав Кабмина. После — гость Алина Сидоренко, волонтер именно той, самой известной палатки по сбору помощи воинам АТО на площади Богдана Хмельницкого. Ведущие Анастасія Мусатенко иДарья Романская. Телефон в студии (0522)322978. Эфир в 21:00 здесь:https://www.youtube.com/channel/UChd66iXXJkrgPNioABzpijA

Собственно, интересуют ваши вопросы гостям — и.о. мера и экс — депутату. Начало в 21:00. Телефон в студии (0522)322978

П.С. Увы, Табалова не будет . Второй день подряд занят, хотя с утра еще должен был

Эфир с Марковским И.И.

А я всё о наших олигархах… Обложить их пора налогами… Компенсаторный налог то, что нужно…
Вытащить из них максимум денег…
Реально? Да… Но не сейчас…
Эти «красавчики» оплатят народу ещё три круга реформ…
Не добровольно, конечно… :mail:

ШАНС ДЛЯ ОЛИГАРХОВ

Начинаем с сегодняшнего дня. На этой неделе планируем увидеть в студии Марковского, Стрижакова, Ярынича, Табалова, Черноиваненко,Васильченко и других. Появится возможность звонков в студию. Телефон городской:  322978. Есть вопросы к вышеперечисленным? Напишите здесь, зададим. И какие темы вас интересуют?

На этой неделе обсуждаем расклад в Верховной Раде, состояние с теплом в Кировограде, штурм прокуратуры, транспорт, ситилайтовое  и игровое засилие, компенсации депутатам и сессию областного совета.

Это для тех писателей, которые кроме себя в литературе никого не видят. Рецензия Натальи Фенько. Программа КОГТРК «Елисаветградский книговорот». \»Телекритика\» о \»Книговороте\»

Тетяна Ткаченко написала це в Facebook. Не стану кидати посилання, не кожен там зареєстрований. Процитую, бо це, як на мене дуже важливо.

Це необхідно міняти. Маю сказати, що в нашій сфері, якщо не в державі вцілому, хамство є нормою. І не так часто начальство у нас хоч якось реагує на те, що хворих принижують, зневажають. А відпихувати від себе хворого інколи є ледь не вимогою начальства. А ті, хто цього не робить, нерідко має просто додаткові проблеми.

На мій погляд, має бути створена якась робоча група, яка б заохочувала пацієнтів направляти до неї відгуки; та лікарів і сестер також направляти відгуки та пропозиції з гарантіями безпеки та того, що уважно проаналізують не тільки слова головного лікаря, начмеда та зав. відділенням в крайньому випадку, але й рядових лікаря, сестрички, санітарочки… Не регалії стануть визчальним а кількість раціонального в запропонованому…

Мені здається, тоді буде шанс щось змінити. Ну й розраховую на тісну співпрацю народного депутата Костянтина Яриніча з такою комісією, якщо така з’явиться.

Отже, слова Тетяни. Перепрошую, «многабукаф», але це варто прочитати…

=================================================

Не хворійте! Ніхто! Ніколи!!!

Бо для того, щоб відвідати поліклініку — треба мати неабияке здоров’я.

Я застудилася… по дорозі з відрядження, ще 15 листопада (страшенно був холодний та ще й без світла вагон поїзда «Львів – Маріуполь»)… трохи, як мені здалося, підлікувалася і на роботу… цілий тиждень, не зважаючи на високу температуру, працювала, багато чого треба було зробити, щось «підігнати», перевірити… та вже в цей понеділок мені стало геть поганенько, а вранці у вівторок (25-го) – зовсім зле… Температура була вже не високою, трохи менше 38, але стан… значно погіршився, «всю ломило», боліли м’язи шиї і спини і — нечувана слабкість, що для мене зовсім нехарактерно. Щоб нікого не турбувати – викликаю дільничного терапевта. Приїхала лікар, уважна, приємна жінка (вказала, що з іншої дільниці, що багато викликів). Я повідала їй свою «історію», лікар мене ретельно оглянула, послухала, поміряла тиск, подивилася горло, яке теж виявилося червоним, хоча боліло так, що ще можна було терпіти, у порівнянні з м’язами, призначила ліки, прогрівання, мазі… і сказала прийти до поліклініки у п’ятницю.

Цей день настав, сьогодні о 9-й ранку у віконця беру талончик, піднімаюся, чекаю свою чергу, відвідаю лікаря в 202 кабінеті. Вона мене впізнала, знову ретельно оглянула, послухала, спитала про мій стан, зробила запис у картці про виклик і… повідомила, що я з іншої дільниці і мені, за правилами (а я законослухняна!) треба тепер йти до мого терапевта, але він приймає після 12-ї, а поки, у зв’язку з тим, що спина ще болить, потрібно відвідати невролога. Необхідно піти завести ще одну карточку (бо це інша поліклініка!!! Медична реформа!!! Знову все для людей і чергове покращення!!!). А також, так як в мене часу достатньо можу сходити на фізпроцедури (цьому я зраділа, бо дуже хочу скоріше одужати).

І знову я на 1-му поверсі біля віконця, переоформлюю картку, прошу талончика вже до мого терапевта та до невролога. До терапевта отримую, а для отримання талончика до невролога мене відправляють до іншого віконця, чекаю своєї черги… Починають оформлення картки, дають лист-направлення на профогляд… з листком іду до 104 кабінету, чекаю своєї черги, мені міряють тиск, питають чи буду міряти «внутриглазное давление» кажу «ні, в мене температура», «пишите здесь отказ!»… пишу та ставлю підпис… далі в кабінет 103-а до гінеколога, чекаю своєї черги, заходжу, пояснюю, що перевірятися не буду, бо була і у гінеколога і мамолога влітку та можу показати картку. Дякую Костянтину Володимировичу Яринічу та Андрію Леонідовичу Гардашнікову, що наполягли влітку на обстеженні!!! Картка з усіма обстеженнями, аналізами, оглядами була з собою, що мене дуже врятувало. Лікар-гінеколог, почитала, подивилася УЗД, Мамографію, аналізи, зробила відповідні записи і відпустила мене… я, з полегшенням, знову до віконця, мені кажуть – на флюрограму, кажу – не піду, в мене з червня 4-ри рентгени легень… шукає, знаходить в картці червневий запис, щось фіксує, ще кажу в мене є більш свіжі записи з КООД… але це вже не цікавить… і нарешті я отримую на руки ще одну картку і талончик в 402 кабінет до невролога. Піднімаюсь, черги біля кабінету не має, радію, заходжу. Лікар-невролог!!! Достатньо неввічливо спитала мене чому я прийшла, кажу, що направила терапевт, що лікую застуду і болить спина, вона! лікар-невролог! забирає мій талончик, з дуже вираженим незадоволенням каже щоб я залишила кабінет і до неї «только после выздоровления!!!». Я намагаюсь пояснити, що я до неї чи іншого невролога (можливо є там і виховані або не такі знервовані неврологи!) не просилася і повторюю їй (може не почула з першого разу), що мене направила лікар-терапевт. Вона ж досить агресивно сказала знову, що приймати хвору не буде і це зараз скаже усім терапевтам! Я кажу «добре, зробіть у картці запис, що прийти до Вас після одужання», на що отримала достатньо у грубій формі відповідь, що нічого писати не буде і не збирається, і майже швирнула в мене моєю новою карткою. Це для цього я майже годину отримувала картку щоб відвідати лікаря-невролога!!! От їй, вже виходячи з кабінету, я сказала, що такого хамства я не очікувала і ні чим її не образила, і про її поведінку я змушена буду повідомити Макарук. Шкода, що Оксани Олександрівни не має у Фейсбуці, бо вона стверджує, що лише подяки отримує управління охорони здоров’я міськради від пацієнтів поліклінік (це коли під час проведення в музеї круглого столу про необхідність хоспісної і паліативної допомоги в Кіровограді, я та ще один чоловік розповідали про митарства рідних по поліклініках задля отримання «червоного» рецепту…).

Я розуміла, що можу зробити дзвінок чи декілька і знову, як завжди, був би забезпечений кращий прийом…, але я цього не зробила, поклала під язик «корвалмент» і пішла на 6-й поверх на фізпроцедури.

Мене зареєстрували, вказали на скриньку «на благодійну допомогу відділенню», поклала гроші і відвели на УВЧ. Потім на тубус-кварц, де мене ввічливо спитали чи маю я свій спирт і вату, я перепитала, що якщо благодійних внесків замало то принесу ще й спирт і вату… після паузи мені сказали «не треба», а іншим медсестричкам чи санітарочкам сказали, що «все на тубус-кварц не направляти більше, бо не має чим обробляти». Дивуюсь, поки сиділа на УВЧ чула як медсестричка говорила за ширмочкою біля мене пацієнтці, що «ця процедура у вас п’ята-остання, а вже працює тубус-кварц, то сходіть, хоча б один раз пройдете»… а вже за декілька хвилин я чую, що вже після мене не зможуть проводити цю процедуру… йду сходами вниз, а вверх піднімається бабуся старенька, каже на процедури… а тепер думаю, а якщо їй на тубус-кварц… завтра віднесу і спирт і вату…

Йду на 2-й, вже в 205 кабінет до свого дільничного лікаря. Вже 12-та, лікаря не має… розумію багато викликів… я в черзі друга. В 12.35 починається прийом. Десь о 13-й заходжу… мене оглядає, зауважу дуже уважна і ввічлива лікар-терапевт – вже мій дільничний, я їй кажу про невролога, вона пояснює, що вони бояться заразитися… і каже, що так як температура тримається вже довго треба здати аналізи. Направляє мене на 3-й поверх в лабораторію, з позначкою cito!

Достатньо швидко здаю аналізи, оплачую і чекаю відповідь… все в нормі!!! десь близько 14-ї години знову йду до терапевта (дякую хлопцю, що пустив без черги). Поки я була в лабораторії медсестричка по проханню терапевта перенесла до моєї основної картки всі обстеження і відомості з картки КООД (дякую!). Лікар призначає ліки, ретельно переглядаючи, що я вже приймали з вівторка і вносить деякі корективи і додає антибіотики.

Повертаюсь додому після 15-ї… Їхала в поліклініку вранці температура була 37,6, приїхала додому – 38,4…

Віта Атаманчук! Костянтин Яриніч! Олег Рибальченко! Давайте щось міняти в цій країні!!! На рівні ВР, ОДА, департаменту… необхідна дієва реформа, бо щось не те відбувається з медичною системою… Це я, практично здорова, трохи застуджена, так провела сьогоднішній день…, думаю цей час могла б використати з більшою користю (хоча намагалася працювати у «хвилинки» черг дистанційно, та й коли дома, весь час на зв’язку і он-лайн). А які митарства проходять кожного дня «безмолвні» пацієнти. Вже чула від деяких медпрацівників, «що ви хочете за таку зарплату»? Я хочу поваги і людяності до всіх! І щоб приймали всіх на рівних, а не лише «за протеже»! І мені прикро, але розумію, що знову, при необхідності, буду звертатися лише до «своїх» лікарів, яких щиро поважаю і довіряю, і радію з того, що такі є.