Не так часто трапляються хворі, які згодні розповісти про свою історію. Героїня сюжету програми «Наше здоров’я» з готовністю погодилася розповісти про те, як дізналася про свій діагноз — рак шлунку, про те, як спробувала так звані «народні методи лікування». Вона пробувала АСД, болиголов… Про свої відчуття від такого «лікування» вона розповіла мені (на прийомі, як лікарю), а потім погодилася розповісти всім, хто побачить цей сюжет.
Переконати тих, хто вже на 100% вирішив поставити на собі експеримент — неможливо. Але, на мій погляд, дуже важливо, щоб цей сюжет могли подивитися якомога більше людей. Якщо людина вагається, що робити: консультуватися у онколога, отримувати лікування, чи спробувати щось інше, про що так захоплююче розповідають сусіди та знайомі… У такої людини буде шанс мати інформацію. А як вже розпорядиться тією інформацією людина — це вже її вибір.
http://www.youtube.com/watch?v=EuLreUTKWis
Чудово, коли про це говорять самі пацієнти. І жіночка така бойова 🙂
Потрібна справа.
Ага, я їй дуже вдячний. :yes:
І тобі дякую за підтримку. :rose:
Зайди в свою пошту — я тобі листа відправила.
:yes: :mail:
Дуже повчальна історія.
Дякую за пересторогу Андріє, і тобі, і цій жіночці.
Щоб люди повірили в нашу медицину необхідна реформа та ще років 10 зміну соціальної думки …на привеликий жаль…
Сьогодні в більшості випадків працюючі люди не звертаються до лікарні із-за відношень з роботавцями та тривалою виплатою лікарняних…..а як приймуть новий труд.кодекс будуть люди рабами тай вмератимуть на роботі (не дай Бог!)
до речі дякую за відео :good:
покажу своїм близьким..
А я, в свою чергу, дякую і Валерію Леонідовичу, і Олександрові — за цікавість до цієї теми та за підтримку. Я настільки вважаю важливим цей сюжет, що втулив його всюди, де тільки зміг. Я вважаю це правильною дією, і ваші слова мене також в цьому переконують.
АСД?о ужас.. 🙁
я долгое время работала в фито аптеке, и, к сожалению,могу подтвердить,что люди верят и в болиголов, и в мумие..и..и..потому, такие сюжеты важны, чтобы люди слышали реальные истории и делали выбор осознаннее..
и да.. керосин — это тоже мега распространенное лекарство…находились и те, кто рассказывал свои «истории успеха»в борьбе с болезнью,именно благодаря лечением керосином и чистотелом.. Правда, никто не знает,что и как у них сейчас..но такие люди были…
Коли моя хвора на гострий лейкоз (вона вже померла) сказала, що вона «лікується» гасом (керосином) я з незвички відчув ледь не жах. Тільки й уточнив, чи вона не палить. 🙂
Потім вже звик.
Вершиною дивних методів лікування для мене стала інформація від мами одного з моїх хворих. Що для лікування лейкозу нібито треба вводити картопляний відвар в спиномозковий канал (НІКОЛИ НЕ ПОВТОРЮЙТЕ ЦЕ В ДОМАШНІХ УМОВАХ!!!)… Це вражає навіть зараз моїх колег… Яких можна було б досягти ускладнень — я й уявляти не хочу…
Хлопець живий. Ніякий відвар ми, звісно, йому не вводили. 🙂
а денатурат? Лікує все :wacko: А уколи з яйця? А лікування водянки тарганами? Рак грудей лікують компресами з капусти? Урінотерапія… Погано, що такі речі пропагують з телебачення. І дуже добре, що Андрію «зачепив » таку тему.
У меня тоже есть определённый опыт общения с не лекарями,но «размытым» лечением,когда неоднократно меняющиеся врачи,меняли методу лечения.Были проблеммы с сердцем.Услышав об институте Стражеску,прошёл шунтирование и копчу небо уже довольно долго.Может и зря,кто знает…
картофельный отвар??? :wacko: это сложно объяснить :unsure:
М’яко кажучи… :yes:
+ до раку грудей прикладають рака (тварину). Думають, що можна клин клином…
Андрію, цікаво було б побачити якийсь сюжет про БАДи.
:wacko: :wacko: :wacko:
тут у меня, простите,но «смех, сквозь слезы»….это невероятно.. :whistle:
Григорович, ну тему я створював не для того, щоб оцінити всіх лікарів скопом, та черговий раз поговорити про лікарів. 🙂
Але, так, недоліків в медицині дійсно достатньо. І це всім нам відомо. 🙂
Сподіваюсь, що медицина поволі буде позбавлятися недоліків, а народ не буде займатися тим часом самогубством. Бо хрінове це виправдання, що люди себе труять через погане враження від медицини…
Краще вже консультуйтеся в інститутах. Якщо по серцю та ревматології — то Стражеско. Якщо по раку — то в Національному інституті раку. Або в іншій онкологічній клініці України та світу. (Це не до тебе звернення, це абстрактно до всіх).
Декілька років тому мені на очі потрапила газета «бабушка». Це не газета а «скарбниця» таких рецептів. Діабет лікують медом, ангіну гасом, кровотечу гарячими грілками… Мало що памятаю, але вражена була до нестями… Уявляю, як реагують на це лікарі..
В двох словах Наталія Резунік (завідуюча мого відділення) сказала про БАДи в цьому сюжеті. Але ти правий, треба буде якось докладніше по ним дати інформацію.
Уявляю, як реагують на це лікарі..
====================
Не скажу за всіх, але в мене поради цієї «газети» викликали мати та великий жаль через те, що немає кримінальної відповідальності за поради, які є небезпечними для життя… Зараз просто стараюсь зайвий раз не згадувати про них: мало що можу змінити — через мене газета не стане відповідальнішою, і не припинить своє існування… Тому енергію треба витрачати раціонально. 🙂
:good: :good: :yes:
Да нет,ну что ты в самом деле…Врачей хаять глупость и подлость несусветная..Просто со мной получилось так,что помогли в Стражеску.Вот и всё.
А от за це я радий, що допомогли. Копти й надалі та подовше. 🙂 Думаю, що не даремно. 😉
Не за что.Это вам спасибо,всё-таки умирать-ощущение не из лучших..Запоминается навсегда.И с каждым приступом, смерти боишься всё меньше и меньше,потом приходит момент,когда к осознанию что пропадёшь в любую секунду относишься без страха и только с сожалением.Что-то не сделал,кому-то сделал гадость и пр.вещи.Страх смерти,есть такое понятие,уходит навсегда..Хорошо это или плохо?Не знаю.Но профессор,который меня вёл в Стражеску.сказал так:Такие как ты,люди опасны.Они не ценят ни свою жизнь,ни чужую.И это-правда..
Национальный институт рака я запомнил на всю жизнь.
В гарному розумінні цього слова, чи в не дуже?
расскажу как-то при встрече)
знаю силу слова, поэтому не тут
Дякую за відео! Зараз розшерю на фейсбук
Как говорится, было бы смешно, если бы не было так грустно.
А ведь дыма без огня не бывает. В семье друзей моих знакомых произошел такой случай.
Пенсионера с болями в области живота госпитализировали в БСМП. Там сделали УЗИ и объявили родственникам — онкология, везите в ОНКОдиспансер. В ОНКОдиспансере делаею повторное УЗИ и выносят приговор — рак 4 стадии. Госпитализировать отказались, отправили домой умирать. В поликлинике по месту жительства выписку почитали и стали колоть на дому морфий. Родственники, опросив всех знакомых и почитав всю доступную литературу купили АСД и стали давать больному. А приговоренный все живет и чувствует даже себя как-то получше. Проходит год, медсестра говорит — а вы уверены что у него рак?
Ну как же — вот диагноз!
Через полтора года повезли деда опять в ОНКОдиспансер. УЗИ показываеn — патологии нет!
я не врач и, тем более, не онколог. Но у меня вопрос — vожно ли на основании одного УЗИ ставить такой диагноз?
Фамилию и адрес из этических соображений не называю.
Дякую.
Важко відповісти, не знаючи деталей. Однак скажу наступне: майже напевно точний діагноз може бути виставлений ТІЛЬКИ тоді, коли є гістологічний висновок (тобто, біопсія). Діагноз, виставлений навіть на підставі комп’ютерної томографії має немало шансів бути помилковим. Що вже казати про звичайну рентгенограму чи УЗД. Інша справа, що інколи зробити біопсію технічно неможливо, а інколи це загрожує життю хворого. Тоді можливе формулювання діагнозу на підставі так званих неінвазивних методів (тобто, нетравматичних, скажімо так). От тільки від помилкового виставлення діагнозу це не страхує.
А рак якої локалізації (якого органа) виставляли друзям Ваших знайомих? І які ще обстеження проводилися хворому?
P.S. Нічого тут смішного, звісно немає, як не дивись…
Кроме УЗИ — общий анализ крови.
Локализацию точно не скажу. Поджелудочная или печень.
Есть у меня еще один случай. Подтвержденный гистологически рак предстательной железы. Неоперабельный. Больной проходит лучевую терапию. 9 сеансов из назначенных 15. Больше делать было нельзя по показателям крови. Выписывается и начинает лечиться по методу Шевченко. Через определенное время идет на перекомиссию по инвалидности. Проверяет онколог. Рака уже нет. Но, уверовав в чудный метод, человек до сих пор пьет это снадобье.
Чесно скажу, аж не віриться. Бо ми стикаємось постійно з втраченими надіями… Ось і сьогодні до мене поступила хвора, яка «лікувалася» БАДами, з розпадом раку молочної залози, зі сморідом… Чи зможемо допомогти — ще велике питання…
Хоча… Якраз я вважаю, що дива існують. Хто знає. Але мені ще не потрапив на очі доброволець, який поставить на собі експеримент та стане приймати якусь фігню а-ля «народні засоби», але не просто так, а здаючи аналізи та проходячи контрольне обстеження. Я не проти поспостерігати за таким(и). Звісно, радити та рекомендувати лікування, яке на 99% людину просто вб’є я не стану.
Тут — історія, розказана судовим медиком Андрієм Ломачинським. Правда чи байка — я не знаю, але цікава історія. На жаль, дива спроектувати на всіх неможливо…
http://blog.i.ua/user/236454/73557/
Спасибо. Интересная статья. Расскажу еще случай из жизни моей бабушки. В 30-ых годах прошлого столетия обнаружили у нее рак матки. Направили на операцию. Но время было трудное, сразу не пошла, а потом и не до того было. Года через два, будучи в Одессе, зашла в клинику. Там опять сдала на гистологию. Приходит за ответом к профессору, а тот говорит — у меня это второй случай, когда рак самоизлечился. Но не рассосался, а как бы превратился «в камушек», со слов бабушки.
В статье все очень правильно написано. Рак — следствие сбоя иммунной системы организма.
А раз так…
я больше скажу, может быть во всякому комуто пойти лечение кому-то не пойти, но пробовать нужно все народные методы лечения , вот как на этом сайте http://boligolovv.iо.ua/ . Фитотерапевт говорит, что отказываться от оф лечения не нужно, просо используйте для облегчения состояние народные травы!!! Это правильно. У меня сам дедушка еще в 80-х от рака желудка вылечился болиголовом, хирурги сами не верили как такое возможно!!! :good: