Концерти, концерти…

Якось вийшло так, що завершення тижня в мене стало насичене концертами.

В четвер ввечері ми з Світланою були на концерті Ділі. Там же бачив Олену Карпенко, Олександра Виноградова та Олексія Гору. Маю сказати, що особисто мене Діля достатньо приємно здивував. На студійних записах він звучить не зовсім в моєму смаку. А на концерті він показав, що може імпровізувати, хуліганити в доброму та музичному розумінні цього слова. Едуард показав себе музикантом. І Кімич, який допомагав Едуардові, також дуже й дуже цікаво звучав.

А ще, наприкінці концерту пролунало із залу прохання заспівати «Кіровоград». Діля чесно признався, що не пам’ятає слів. Чесно кажучи, я й не дуже хотів би, щоб однозначно замовна пісня на один день лунала б на концерті з такою домашньою та чесною атмосферою. Тож, особисто в мене враження від концерту тільки позитивні.

А п’ятниця показала мені, що може зробити мистецький факультет пед. університету. Була вистава «Легенда Нотр-Даму». Не буду перелічувати всіх задіяних, скажу тільки, що серед головних ролей були Сергій Дьомін, Тетяна Яковенко та Ігор Ілючек. Антоніна Царук переклала «Нотр-Дам» українською мовою. Це було дійство таке, що я не повірив, що я знаходжусь в Кіровограді. Тут все: і гра, і вокал, і хореографія, і спортивна гімнастика. Було багато камер та операторів з КОДТРК, тож, сподіваюсь, що буде теле-версія. Однак, передати точно ті відчуття, які отримуєш, сидячі в залі філармонії, ніяка теле-версія, думаю, не зможе…

Сказати, що я був здивований та вражений — це нічого не сказати. Браво, філармонія, браво, мистецький факультет КДПІ!!! Дякую, Ларисі Володимирівні Гайдай (головний режисер, керівник хор-студії «Акваторія») за запрошення. Чесно скажу, я очікував непоганої вистави, але те, що я побачив — перевершило всі мої очікування. Я й уявити собі не міг такого. І цілком заслужено зал аплодував стоячи. Взагалі-то, я дуже сподіваюсь, що ще буде ця вистава не один раз, та всі кіровоградці зможуть подивитися її. Принаймні ті, хто захоче.

Ну, ось такі враження виникли в мене. Ділюсь. 🙂

Концерти, концерти…: 18 комментариев

  1. «Ну, ось такі враження виникли в мене. Ділюсь.»

    :good: 🙂
    Спасибо, Андрюша, за желание поделиться хорошими настроением и впечатлениями. 😉
    Буду ждать видео.

  4. А я был в «Виктории» в прошлую пятницу, на концерте «Strangers» посвященном памяти Джона Лорда. Тоже суперски было! И тоже встретил там Сашу Виноградова! 😉

  5. Діля — справжній музикант, хоч я і не є великою прихильницею його творчості. А що стосується пісні «Кіровоград» (абстрагуємось від політики 😉 ), то запис — високопрофесійний! Просто приємно слухати :good: :good: :good:

  7. А що стосується пісні «Кіровоград» (абстрагуємось від політики 😉 ), то запис – високопрофесійний!
    —————————-
    Аню, так я ж не сказав, що запис не професійний. Але не можна не помітити, що пісня замовна, що Едуардові просто замовили, ось він і написав цю пісню. А до Кіровограда таких почуттів у Ділі й бути не може. Це не те, що турбує особисто його. І політика тут аж зовсім ні до чого. 😉

    Мені трохи шкрябає текст цієї пісеньки. Бо він написаний явно, щоб відчепилися:

    «Кіровоград, я народився В НІМ
    І тут мені знайомий кожен ДІМ»…

    Не буду сильно критикувати, але тим не менше, не дуже напружувався Діля над текстом. 🙂

  8. Андрію, а яким повинен бути текст пісеньки, щоб він тобі не шкрябав? :yahoo: Вибач, але мені просто цікаво. Які повинні бути слова у цій пісні не для «щоб відчипилися»?
    Я в даному випадку оцінюю виключно музичну частину)) Цього не скажеш про «Кі-кі-кі», хоча вона в мене півроку вже на телефоні. Але стосовно неї є свої нюанси, які я з певних причин не буду оголошувати «в прямому ефірі».

  9. Ні, ну тут, в принципі, справа смаку. Для мене явні ознаки «заказухи» в цій пісеньці. Хоча, реп-вставка в середині пісні мені здається щирою. Мабуть там текст писали кіровоградці. 🙂 Не нав’язую свої враження. Просто пишу про них.

    Також не нав’язую, але скажу, що ця пісня викликає в мене більше емоцій, хоч вона і не присвячена Кіровограду:
    http://www.youtube.com/watch?v=rshc1YASuWk

    До речі, кліп Ділі дійсно знятий класно. Мені взагалі кліпи на «ларінокіровоградські» пісні набагато більше подобаються за самі пісні. І наявність знайомих облич також приємна.

    А пісні… Попса попсою, заказуха заказухою… Я без злості. Просто констатую.

  10. Тоді цікаво подискутувати з тобою з приводу того, що ти розумієш під попсою і до чого ти відносиш це поняття в цій ситуації — до слів чи до музики? Якщо для тебе попса — це «заказуха», то це не зовсім правильно… Стосовно пісні Ділі, то по музиці я б це словом «поп» не назвала) У Кувалдіна — тим більше і, якщо тобі це цікаво, якось при нагоді скажу чому)) Щодо слів, дійсно просто і зрозуміло, проте сенс є, і це мене особисто вже змушує радіти. Сьогодні це — рідкість, на жаль.
    До речі, сам Діля позиціонує своє дітище як рок-гурт))

  11. Навіть у рок-гуртів зустрічається однозначна попса. 🙂

    Для мене «попса» (на відміну від поп-музики, де зустрічається справжня творчість), це низькопробне явище, зазвичай частина саме поп-музики, де мета цього явища не творчість, а зрубити бабла. Бажано по-швидкому та не особливо напружуючись над текстом та музикою.

  17. Тоді це вже питання совісті)) Багатьом композиторам замовляли раніше і замовляють сьогодні музичні твори, це абсолютно нормальна практика. І Моцарту навіть не вдалося цього уникнути 😉 Інша справа у якості.

Добавить комментарий