Рубрика: Авторские блоги

ОБОВ’ЯЗОК.

В минулу п’ятницю я зустрічався з бабусею героя посту «Парень из нашего города» (автор Vitaly) Василя Петрінка. Зустріч наша була короткою, але зворушливою.  Всі думки Ольги Тимофіївни були з Васею і майбутньою поїздкою ТУДИ(вже наступного дня вона мені телефонувала з потягу, який наближався до кордону з Росією). Що вразило — незважаючи на ту біду, яка спіткала онука і власний нестерпний біль за майбутню долю її Василька, літня жінка трималася напрочуд мужньо і гідно. Вона якось соромлячись взяла мою скромну «м.д.», стиснувши її в кулак коротко подякувала, і відразу зайшлася в розповіді про любимого онучка… При цьому жодного слова про несправедливу долю, закиди і дорікання комусь про щось.

У суботу я мав розмову з матір’ю Василя Іриною. Вона казала, що син давно і серйозно займався футболом( при цьому миттєво виправилася — займається!), дала координати його друзів, зокрема, В. Долованюка. Вже Вадим розповів детальніше про Васю. Дійсно, наш Герой був одним з найкращих гравців команди місцевої військової частини, яка в минулому році стала чемпіоном України з футзалу серед футбольних С.К.А. країни. Крім того він неодноразово брав участь у чемпіонаті області в складі однієї з найсильніших команд цих змагань ФК «Гідросила». Також поінформував, що створив з друзями сторінку «в Контакте» — «В помощь нашему  герою Василию Петринку».

З свого боку, я поділився всією цією інформацією з  давнішнім товаришем, директором футбольної академії «Зірка» Андрієм Антоновим. Андрій Олександрович не забарився з реакцією і відповіддю на почуте. Відразу зв’язався з тренерами  ФК»Гідросила», з обласною федерацією футбола Кіровоградщини… Домовилися, що всі необхідні дії будуть сплановані після повернення бабусі Василя Ольги Тимофіївни додому. Можливо і раніше, якщо мама надасть якусь термінову інформацію щодо необхідної допомоги(я з нею буду на постійному зв’язку).

Андрій Олександрович, окрім того, пообіцяв підключити до цієї справи і своїх вихованців, переможців юнацького чемпіонату України цього року серед Ф.К.. На кшталт «тимурівського загону«. Тим більше, що капітан команди проживає по сусідству з бабусею Василя.

І насамкінець — думки з приводу….

Важкопораненому бійцю української армії Василю Петрінку, який до того ж  фактично знаходиться сьогодні в руках ворогів, і його рідним пощастило. По-перше і це головне — Василь живий. По-друге…..у нього виявилося багато друзів в рідному місті, небайдужих знайомих у його рідних і таких же знайомих у знайомих.

Власне саме так, про біду незнайомого кіровоградського  хлопця-воїна, ми дізналися від свого собложника Vitaly. І слава Богу , всі разом встигли надати якусь першу допомогу, дуже потрібну для поїздки бабусі пораненого земляка до Росії.

Але!

В розмові з Іриною стало відомо, що інформацію про сина  вона отримала від командування військової частини. Вони ж повідомили і адресу шпиталю(чим ще допомогли, не казала). Зрозуміло, що військове відомство зобов’язане було це зробити, як, скоріш за все,  надасть і певну матеріальну допомогу на лікування солдата. Разом з тим, на моє запитання, чи навідувався до них хтось з місцевої влади, міськвиконкому, райвиконкому(чи бодай зателефонував), Ірина відповіла — ніхто.

Піклування армійських про свого військовослужбовця зрозумілі, це їх обов»язок . А хто  огорнить необхідною увагою його рідних? Тим більше, в цей, самий важкий для них час найвищої тривоги і невизначеності з майбутнім сина і онука. А чи не є теж обов»язком(!) органів нашого місцевого самоврядування звернути увагу на нагальну проблему і надати щонайменше моральну допомогу  членам своєї громади — сім»і Петрінків, яка виростила і виховала гідного громадянина , ризикувавшого  життям і не пошкодувавшого здоров»я заради своєї країни, свого народу, в решті решт — заради миру і спокою кіровоградців.   Я думаю, що виконання цього ОБОВ»ЯЗКУ і міською, і обласною владами слугуватиме яскравим показником їх відношення до сімей і рідних всіх військовослужбовців області, які сьогодні виборюють незалежність і цілісність України. Інша справа — з яким знаком.

Бомбосховища. Продовження.

http://youtu.be/oqoNpwXkA1o

Лілія в своєму пості підняла питання щодо бомбосховищ. Що примусило мене написати в прес-службу УДСНС в Кіровоградській області (текст листа я вже наводив в коментарях до посту Лілії). Маю зазначити, що відповідь я отримав дуже оперативно. І достатньо докладну відповідь. Поділюся нею в окремому пості (багато посилань, які можуть бути важливими, тому не хочеться, щоб цей текст був заблокованим).

Думаю, що не буде зайвим почастіше людям пояснювати, як діяти в надзвичайних ситуаціях. Хай краще не знадобиться, але хай люди знають. І зараз я вважаю, що всі ЗМІ мають максимально часто повторювати людям та пояснювати, як діяти в разі біди.

Отже, цитую відповідь, яку я отримав:

Інформування жителів щодо дій у період загрози надзвичайних ситуацій військового характеру ми проводимо вже декілька місяців.
Створили ось такий навчальний фільм та розповсюдили його в Мережі:
http://kirovohrad.mns.gov.ua/news/2330.html
Проводимо подібні семінари серед різних категорій населення:
http://kirovohrad.mns.gov.ua/news/2397.html http://kirovohrad.mns.gov.ua/news/2384.html
http://kirovohrad.mns.gov.ua/news/2345.html
І акції, де розповідаємо, що робити у разі таких загроз:
http://kirovohrad.mns.gov.ua/news/2377.html
http://kirovohrad.mns.gov.ua/news/2369.html
http://kirovohrad.mns.gov.ua/news/2360.html

Звичайно розповсюджуємо й інші матеріали щодо дій на випадок терористичного акту або масових заворушень http://kirovohrad.mns.gov.ua/news/2311.html .

І ця робота триває. Дякуємо за Вашу співучасть.

Відкрились очі?

Нарешті відкриваються очі та чують їх вуха! — тільки так можна охарактеризувати теперішні публікації в світових ЗМІ про терористів на Сході України!

Їх вже прямим текстом називають «rebels or terrorists».

Одне шкода, що для цього треба було, щоб загинули «їх люди»!

http://us.cnn.com/2014/07/20/world/europe/ukraine-rebels-weapons/index.html?iid=article_sidebar

Просто анекдот

Я сама c Луганска. Солдатская мать. Вчера пришли правосеки, привели мальчика, велели сварить борщ… Взяла топор, полчаса ходила вокруг мальчика, плакала — не смогла. Вернулись правосеки, обматерили, сварили борщ, накормили меня и мальчика и ушли… Ничего не понимаю…

позаимствовано из комментариев на одном известном ресурсе РФ

Бомбоубежища

На фоне последних событий, возник вопрос — Где спрятаться жителям Кировограда во время атаки? Из Крыма мне вчера написали, что «40 машин вчера заехало, 05 регион, есть ракетные установки, короч появилась тут ракетная база, фотки сегодня сброшу»… Спрашивается — С какой целью? Так вот, например, моя сестренка, которая живет в Кировограде, не знает, где спрятаться ей с маленькой дочуркой, если начнутся удары. Я ей рассказала, что видела табличку в подвал теперешнего клуба «Вельвет»- «Вход в бомбоубежище». Только сомнения у меня большие — осталось-ли это помещение в качестве бомбоубежища или превратилось в какой-нибудь склад? Пробовала найти в инете информацию о бомбоубежищах в Кировограде, но не нашла. Если есть какие сведения, напишите, пожалуйста.

Все мы гмины

Мне кажется, это очень важная и нужная для понимания нашего ближайшего будущего статья.  Один к одному повторить опыт Польши у Украины точно не получится. Но есть несколько узловых моментов, без которых реформы не состоятся. Основной из них — перестройка сознания.

http://society.lb.ua/position/2014/07/15/272846_lektsiya.html

Давайте вспомним

1.Принимает прошлое пр-во закон о налоге за бездетность – это плохо. и шум на всю страну.
сейчас убирали выплаты молодым мама по уходу за ребенком ( а это от гарантированных 130 грн./мес до 1000грн. с гаком.) .А в СМИ что? В СМИ лишь фоновый шорох.
2. Принимает прошлое пр-во Пенсионную реформу – это плохо. и шум на всю страну. Оппозиция требует ее отмены. И что? По приходу к власти в течении 5 месяцев отменить ее не сподобились. Так может звездежь напрасный был?
3. Поднятие цен на свет, газ, воду. вспомните величину поднятия тогда и сейчас, а также величину звездежа в СМИ. Явно обратно пропорциональная зависимость.
4. Сколько вони было из золотого унитаза, а оказывается он керамический. как говорится ложечки нашлись, а осадок остался. Только осадок этот дороговато для страны вышел, подороже золотого унитаза.
5. Звездежь денежные мешки при власти, а сейчас их меньше?
6. Янукович рейдер- а Коломойский и еже с ним что белые и пушистые?
7. Янукович на взбунтовавшихся войска не посылал, а демократы топят страну в крови.
8. Врадиевская история – это плохо? да, плохо. А на Тернопольщине изнасилование малолетки тремя ментами это что хорошо? тогда почему в эфире тишина? да на этом сайте сколько писали о врадиевке и сколько о тернополе, а события +/- аналогичные.

Во времена майдана я говорил, ребятки сейчас повторяется 17 год. Тогда раскачали ситуацию голодными бунтами в двух столицах, а продовольствие было заблокировано на ближних ж/д станциях. и бабки были на революцию заокеанские. И сейчас раскачали ситуацию искусственно раздутыми проблемами и уши заокеанские снова торчат. По гуглите сколько правительство Ленина-Сердлова- Троцкого сдало в концессию после революции, а сейчас Порошенко-Яценюк-Турчинов-Кличко-Тягныбок (интерфейсы все те же) … ассоциацией всю страну с потрохами сдали. Тогда после революции в столицах утонула Украина в крови и сейчас.

Берлин говорит что отмена закона К-К не подписана значит ничего не было. Снова те же ложечки, не подписана но ее положительное голосование ситуацию спровоцировало как и обещания похода опьяненных победой в Киеве майдановцев на юговосток.

Возник конфликт между Киевом и востоком его надо было решать переговорами. В противостоянии Восток- Киев объективно восток слабее, а посему инициатива в решении конфликта должна исходить о более сильного. А мы что видим? Ультиматумы, козу переговорщицу и постоянное «там нескем вести переговоры». Когда завалят страну 200ми то и с кем договариваться найдут.

То что украинские сми врут кажется уже все знают, а оправдание что идет информационная война как то не очень. В информационной войне бороться нужно правдой, какой не есть а правдой. А так чем наши сми отличаются от гебельса.

Бывший служащий цахал организовывает еврейский батальон. Ах, как это патриотично еще бы татары такое сделали вот был бы класс. Объясните что тут патриотичного? Гражданин другой страны занялся организацией военного подразделения в нашей стране для ведения боевых действий за счет денег жителей другой страны. Вы себе представляете какого джина выпускаете формируя национальные отряды? Нет, тогда почитайте историю 2 ВОВ как отличались сугубо национальные формирования.