Рубрика: Авторские блоги

Сможет ли наше сообщество таких разных, но вполне адекватных людей устоять перед эпидемией интернет-хамства? Читайте, думайте и высказывайте свои суждения.

http://korrespondent.net/business/web/1342993-korrespondent-virtualnoe-ubijstvo-agressiya-i-hamstvo-stanovyatsya-dominiruyushchim-stilem-obshcheniya-v-int

На днях столкнулся с одной весьма “элегантной” схемой снятия денег как с мобильного телефона, так и с кредитных карточек. Хорошо, что не со мной.
Немного по порядку. Сейчас много людей продают-покупают различные вещи и т.д. в интернете. Что для этого в необходимо, кроме доступа до глобальной сети ? Номер мобильного телефона и номер пластиковой карты. Вот на этом и играют современные мошенники.
Суть весьма проста.
На различных сайтах, типа emarket.ua и т.п. ищут людей, которые совершают много покупок или продаж. Последнее более предпочтительнее :), т.к. эти пользователи оставляют свой номер мобильного телефона.
Народ у нас всегда стремится заработать все и сразу, и как правило, на запрос выслать номер пластиковой карточки , зразу же ее отправляет 🙂
Итак, что знают мошенники : номер мобильного телефона и номер пластиковой карточки. После этого начинается работа по выкачиванию денег у конкретного человека.
Сначала на телефон потенциальной жертвы идут непонятные звонки с нескольких телефонов, как-бы ошибочно, номер звонящего практически скрыт .
Через некоторое время потенциальная жертва определяет, что его мобильный телефон отключен от сети. Как быстро это определяется, зависит от того, как часто жертва общается по телефону. Если в населенном пункте есть соответствующий центр мобильного оператора, то это лицо идет естественно восстанавливать работоспособность своей сим-карты… И вот тут начинается самое интересное. Ему говорят, что на его номер сим-карты уже поступила заявка на восстановление примерно часа три-четыре назад и сим карта восстановлена и выдана неизвестному …..
Начинаются разборки и т.д. После хождения по муках в сервисном центре, сим-карта восстановлена ( если вы конечно доказали, что она ваша) . Но возникает одно но и большое, если были деньги на счету, то их уже нет….:(
Хорошо, если потерпевший додумается просмотреть баланс свое пластиковой карты, ну той, номер который он дал потенциальному покупателю для перечисления на нее денег. Если не додумается, то через некоторое время обнаружит, что с его счета испарилась также определенная сумма денег ….Концов естественно уже не найти.
Как правило, такое происходит с пользователями тех банков, в банкоматах которых есть такая услуга, как “Экстренные деньги”. Для работы услугой с этой необходимо знать номер пластиковой карточки и мобильный телефон с активной сим-картой (которая привязана к карточке).
Поэтому совет может быть один : никогда не давайте посторонним людям ни номер своей пластиковой карты, ни номер мобильного телефона, ведь мошенники не спят и выдумывают все новые и новые способы облапошить доверчивых людей.

После дня отдыха, мы продолжаем наш марафон. Понятно, что сегодня все взгляды прикованы к Барселоне, где подопечные Пепа Гвардиолы постараются восстановить свое реноме после двух поражений кряду. В полуфинале Барселона — Челси(прогноз до 21.45) на кону 3 балла. Также мы предлагаем вам угадать, как завершатся поединки Таврия — Металлург Д(16.30), Астон Вилла — Болтон(21.45), Кальяри-Катанья(19.30) и Сталь А — Крымтеплица(17.00). И да поможет вам Удача.

Сегодня, 23 апреля 2012 года, исполняется пять лет со дня смерти первого президента России — Бориса Николаевича Ельцина.

Борис Николаевич Ельцин (1931 — 2007) – государственный, политический деятель СССР, России, первый президент России. Дата рождения Ельцина – 1.02. 1931 года. Место рождения Ельцина – село Бутка Уральской области (сейчас Свердловская область).

После школы поступил в Уральский политехнический институт им.Кирова. По окончанию обучения работал по специальности, на строительстве. Вначале был мастером, потом инженером, начальником комбината.

В 1975 году стал секретарем обкома Свердловска, через год – первым секретарем. Затем в своей биографии Б.Н. Ельцин стал депутатом Верховного Совета, членом Президиума ВС СССР, членом ЦК КПСС. Занял пост первого секретаря городского комитета Москвы (1985), народного депутата, а в 1990 – Председателя ВС РСФСР.

В июне 1991 года Б.Ельцина избрали президентом РСФСР. Вскоре после подписания соглашения о создании Содружества независимых государств, распада СССР, вся власть в России перешла к нему.

Перед новой независимой Россией стояли очень трудные и масштабные задачи. И наиболее заметными и осознанными стали достижения России во внешней политике. Было фактически прекращено состояние “холодной войны”, снята угроза глобального военного конфликта социалистического Востока и капиталистического Запада. Прекратилась идеологизация внешней политики, а вместе с ней и поддержка антиамериканских режимов в “третьем мире”, и вдохновение региональных конфликтов.

Экономическая политика Ельцина планировалась радикальной. Но гиперинфляция, приватизация, снижение производства привели к экономическому кризису. Также правление Ельцина было ознаменовано политическим кризисом. Не смотря на попытки импичмента президента Ельцина, а также неоднозначные результаты референдума, его власть укрепилась.

Кстати, именно благодаря позиции Б.Ельцина 31 мая 1997 года Россия и Украина подписали Договор о дружбе, сотрудничестве и партнёрстве.

Большинство людей считают появление Бориса Николаевича на политической арене событием, повлекшим только зло и разруху. Мне, однако, кажется, что в то время, когда советские граждане в большинстве своём перестали верить в коммунистические идеалы, только такой политик – суровый, жёсткий, смелый — мог что-то изменить в жизни людей. В основном, его критикуют, так как в то время экономика России пришла в настоящий упадок, страна была полна криминала и коррупции, но , изучив личность Ельцина, можно прийти к выводу, что он достоин уважения как по-настоящему смелый и честолюбивый человек и политик. Именно ему принадлежит главная роль в августовские дни 1991 года, которые «похоронили » ГКЧП и то, что ещё оставалось от соцсистемы.

Да, ошибок было много, но с другой стороны Борис Николаевич великий человек, который смог перевернуть всё государство — одну шестую часть суши.

А конец этой эпохе настал 31 декабря 1999 года, во время трансляции новогоднего поздравления. Спокойно, без истерик и без брежневских вынесений вперёд ногами из Кремля.

После этого Б.Ельцин прожил он ещё более семи лет и скончался 23 апреля 2007 года.

——————————————

P.S. Я просмотрел программу Первого канала (бывший ОРТ)… О Ельцине ни слова (хотя я может что-то пропустил)… 🙁

Шановні блогери!

Дуже дякуємо всім, хто відгукнувся та допоміг у зборі даних про стихійні сміттєзвалища. Також, дякуємо Андрію Богдановичу за сприяння та співпрацю.

Сьогодні відвідали деякі смітники, з тих, на які ви вказали.. Враження неперевершені :wacko: B-)

А, зрештою, дивіться фото самі і робіть висновки…

Будівля і територія колишнього дитячого садочку «Золотий промінь», що на вулиці Сакко і Ванцетті, поблизу школи №29

р-н Балашівки, перед переїздом, за кладовищем.

Олексіївський сквер, біля будинку дитини.

Хто ми такі, і навіщо живемо на цій планеті? Чи можемо ми жити в мирі, злагоді, добробуті і гармонії? До чого ми прагнемо, який ідеал сьогодні будуємо?

Людство протягом всієї своєї політичної історії прагнуло побудувати ідеальне суспільство. Політичною утопією були відзначені твори мислителів давнього світу, середньовіччя і навіть сучасності. Адже людина не може  бути політично  організованою без ідеології . Ідеологія – це проект майбутнього, сукупність ідей та засобів їх реалізації. Так, чи інакше, у політиці все відбувається як і у природі – нічого не виникає з нічого і не зникає безслідно. Цінності породжують ідеї, що рано чи пізно призводять до появи тої чи іншої соціально-політичної утопії.

Як би ми не перекручували ідейні настанови творців і різного роду пророків все одно рано чи пізно чекаємо логічного завершення всього, що відбувається. Кінець світу це буде, и кінець історії чи просто апокаліпсис в тому чи іншому розумінні, але за законами логіки все має свій початок і фінал.

Ледь не кожна з релігій говорить про апокаліпсис. Колись Гегель в своїх працях писав, про те, що кінець історії настав після утвердження Наполеоном ідеалів лібералізму: свободи, рівності та братерства. Пізніше ідеологи комунізму відстоювали ідею побудови ідеального суспільства – на основі рівності всіх його членів у будь-яких сферах суспільного життя. Анархічний ідеал виглядає у цілковитій і всезагальній свободі. Так вже вийшло, що ідеї рівності і свободи – взаємовиключні. Наш сучасник Френсіс Фукуяма висунув гіпотезу, що кінець історії  настане зі стабілізацією у світовій геополітиці на основі ідей ліберальної демократії. З’являються численні технократичні концепції, до яких зокрема можна віднести і сюжет роману «Ми» Євгена Замятіна.

В романі «Ми», письменник, не будучи адептом політичних ідеологій та релігійних вчень, підмітив одну важливу деталь, яку вчені, що досліджують хронополітику, зазвичай втрачають. Замятін першою перешкодою на шляху до побудови ідеального суспільства вважає людські почуття – «хворобу», яку в релігії називають душею. Ось воно, те постапокаліптичне суспільство, вільне від психічних розладів і душевних хвороб, підкорене лише одному ідеалу – раціональності. Будь-яка утопія це висока ціль, на стільки висока, що будь-які  засоби її досягнення можна вважати доречними і відповідно морально-виправданими в межах ідеології. Будь-яка ідеологія в своїй основі несе вороже ставлення до проявів інакомислення. Дія породжує протидію, тому боротьба з інакомисленням рано чи пізно створює опозицію, з своєю власною ідеєю побудови постапокаліптичного – ідеального суспільства. Так і в романі «Ми» знаходяться люди, що постають проти діючого режиму, проти побудови ідеального суспільства на основі раціоналізму і технократії.

Таким чином будь-яка ідеологія претендуючи на домінування будує свою утопію, направляє людство до власного ідеального і утопічного апокаліпсису, що має стати завершенням людського прогресу. Але чи існує людський прогрес взагалі, питання залишаться відкритим.

Рихлицький Олександр

В КОГТРК открыты следующие вакансии:

1. Юрист

2. Системный администратор

3.Тележурналист

4. Телеоператор

Резюме присылайте на kodtrk@rambler.ru

Неуемное желание работать приветствуется. Зарплата низкая, но всегда всем даем возможность заработать.

Прокурор області Олег Левицький відповість на запитання читачів Новин Кіровоградщини. Точну дату конференції повідомлю пізніше.

Запитання приймаються на нашому сайті або в коментах до цього посту.

Завершую тему 🙂

Той хто уважно дивився на адміністративну карту України, бачив, що населені пункти не межують безпосередньо один з одним, а кожен з них має навколо территорію, межі якої досить чітки. По суті, це залишок адмінподілу ще із радянських часів, і ця територія включає в себе сам населений пункт та землі колишніх колективних господарств. Ось із цього і треба починати зміцнення фундаменту адміністративної системи. Із визначення меж, на які розповсюджується вплив і відповідальність сільскої, селишної чи міської ради.

Наявна система правовідносин дозволяє це зробити. Згідно Земельного кодексу межі населених пунктів встановлюються і змінюються на підставі проектів землеустрою. Відповідна сільська або селищна рада подає пропозиції районній раді, а вже вона – на затвердження цих меж – до обласної (оскільки встановленя меж міст це повноваження Верховної Ради, пропонується їх на даному етапі не чіпати, тим більше, що їхня межа визначиться автоматично після затвердження меж навколишніх сіл та селищ). Звідси необхідно розробити проект землеустою таким чином, щоб територія населеного пункту включила в себе и навколишню.

Провівши таке встановлення меж ми отримуємо район, як сукупність населенних пунктів, без території за їх межами. Які основні наслідки цього? Перерозподіл повноважень з використання матеріальних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо), а відповідно і фінансових від місцевих адміністрацій на користь територіальної громади та органів місцевого саморядування. При цьому ряд повноважень, наприклад вирішення земельних спорів, поводження з відходами та ін., набувають реального значення.

Звичайно, що цей процес не відбудеться миттєво. Підготовка відповідних проектів, проведення громадських обговорень, розгляд на сесіях різних рівнів, все це вимагає часу і коштів. Проте беззаперечно, для перспектив розвитку громади і території, ці затрати окупляться багатократно.

Одночасно, звуження повноважень місцевих адміністрацій змінює їх роль в системі адміністративних відносин. Вони повинні перетворитися на відповідні виконкоми районних та обласних рад. Які наслідки тут? По-перше, спрощуються стосунки на рівні кожної території. По-друге, усуваються ряд протиріч у відносинах між двома гілками. По-третє, можна буде реально оптимізувати управління та служби. Наприклад, мало кому відомо, що нинішні адміністрації користуються приміщеннями, що належать відповідним радам на умовах оренди. Виникає маса договірних відносин, бухгалтерських питань і т.п. Всього цього можна уникнути. Одночасно можна усунути ряд дублів. Наприклад у виконавчому апараті ради є юридична служба і у апараті адміністрації є юридична служба. Для потреб виконкому достатньо однієї.

Але тут вже необхідно змінювати правове поле. Проте, оскільки вже було зазначено, що процес встановлення меж населенних пунктів вимагає часу, це дозволяє підготувати необхідні зміни зважено і не поспішаючи. Концептуально ці зміни обов’язково повинні бути спрямовані на виправлення недоліків викладених раніше, насамперед забезпечити вертикальні зв’зки між рівнями піраміди по кожній з гілок. Тобто має виникнути певна підпорядкованість як між радами, так і між виконкомами. Як цього досягти?

В населеному пункті окремо обирається рада, окремо голова, який вносить раді пропозиції щодо утворення виконкому. Рада обирає секретаря, який входить до складу виконкому і може виконувати обов’язки голови (це зручно коли роками не призначаються вибори голів). По суті, ніщо не заважає ввести такий самий принцип і для району, і для області. Тобто одночасно із виборами ради району чи області громада обиратиме і голову території. Разом з тим треба надати право раді вищого рівня розглядати відповідність рішень ради нижчого рівня законам України та своїм рішенням, а голові вищої ради – відповідність рішень голови нижчого рівня. Також доцільно надати обласній раді право призначати вибори на рівні населенного пункту, за виключенням міст обласного значення. Це зокрема збільшить відповідальність обласного рівня, а з іншого зменшить періоди „безвладдя” на місцях.

Державний рівень. По суті тут зараз працює той самий принцип: громадяни обирають Верховну Раду і обирають Президента. Останній, це той самий голова і повинен очолити виконком – Кабінет Міністрів, взявши на себе відповідальність за всю виконавчу гілку. Одночасно і Верховну Раду, і Президента треба так само, згідно згаданих вище змін у правовому полі, забезпечити і наділити повноваженнями розглядати відповідність рішень, прийнятих на обласному рівні.

Звичайно, запропонована схема адміністративної піраміди свідомо спрощена для покращення сприйняття загального принципу. Не розкритими лишаються теми фукціонування міністерств і відомств, переформатування системи бюджетування та оподаткування, системи соціального захисту і багато іншого. Ці теми для дискусій із фахівцями, але в рамках пропонованої системи відносин вони вимагають чіткого, зрозумілого розмежування компетенцій і відповідальності на всіх рівнях піраміди. При цьому кожен з рівнів повинен отримати певну самоврядність, аби мати можливість в рамках рішень прийнятих вищим органом, самостійно встановлювати свої особливості і правила для території виходячі із її потреб, традицій та можливостей.

Підсумовую: адміністративна система України може стати міцнішою, керованішою і менш конфліктною за рахунок збільшення повноважень місцевого самоврядування, надання йому реальних ресурсів і повноважень, і надання саме для забезпечення інтересів територіальної громади. І що дуже важливо, кожна громада в пропонованій системі координат не повинна з протягнутою рукою чекати поки „зверху розподілять”, а опиниться в ситуації: скільки заробиш – стільки маєш.

Звичайно це робота не на один рік, але її реально зробити і тоді питання винесене у заголовок отримає ствердну відповідь.

Дякую тим, хто дочитав до кінця 🙂

Учора, проїжджаючи одним селом, натрапили на ось таку пам’ятку епохи СРСР. Вразили її розміри. Не менше здивувало те, що її досі не здали до брухтоприймальні).

П.С. Цей пост — не реклама і не пропаганда, а констатація факту))