Голова Олександрійської райдержадміністрації розповів про допомогу фронту

Голова Олександрійської райдержадміністрації Андрій Олександрович Коломійцев  розповів про допомогу фронту від жителів району та особисту допомогу військовим в Олександрійському районі.

Андрію Олександровичу, як жителі Олександрійського району ставляться до ситуації на сході країни, чи допомагають військовим?

Сьогодні Україна переживає дуже складні часи, адже ситуація на сході країни залишається досить напруженою. Звичайно, питання військового протистояння в східних регіонах країни турбує не лише жителів Олександрійського району, а й кожного, окремо взятого, громадянина України. Адже це реальна загроза в масштабах усієї держави, а можливо й за її межами, і ми просто зобов’язані допомагати та підтримувати військових, які зараз перебувають у зоні АТО, захищаючи нашу країну.Завдяки згуртованості, злагодженості, взаєморозумінню та тісній співпраці підприємців нашого району, бізнесових структур, голів сільських та селищних рад, звичайних жителів, яким небайдужа доля наших захисників, ми маємо змогу постійно допомагати нашим солдатам і підтримувати їх. Районна громада активно надає допомогу з ремонту та відновлення воєнної техніки на базах сільськогосподарських підприємств, збирає продуктові набори для передачі їх на фронт. Завдяки районним підприємствам на потреби АТО вже відправлено 13 одиниць техніки, дизельне паливо та масло, бензин і пропан. Закуплені та передані громадським і волонтерським організаціям тепловізори, бронежилети, взуття, формене обмундирування, гігієнічні набори та засоби обігріву.
Варто зазначити, що не лише дорослі переймаються питанням допомоги та підтримки солдатів у зоні АТО, а й маленькі громадяни нашої держави активно приймають участь у різноманітних заходах, що відбуваються в Олександрійському районі. Вони проводять цікаві флешмоби, акції зі збору коштів і продуктів харчування, які потім передають волонтерам, малюють малюнки, пишуть листи з найкращими побажаннями для бійців. Приємно усвідомлювати той факт, що наші діти відповідально ставляться до подібних заходів, виявляючи своє власне бажання допомогти та підтримати.

Чи можна виділити окремі населені пункти, які найбільше допомагають військовим?

Насправді це зробити дуже складно, адже сьогодні немає жодного населеного пункту в районі, який би відмовився надати допомогу. Завдяки підтримці керівників фермерських господарств, товариств Олександрійського району, голів сільських та селищних рад, в тісній співпраці з волонтерськими організаціями міста та району ми маємо змогу постійно реалізовувати потреби та надавати необхідну допомогу в зону АТО.Окремо додам, що саме завдяки такому взаєморозумінню між місцевою владою та бізнесом, більшість мобілізованих з Олександрійського району були повністю забезпечені всім необхідним екіпіруванням та форменим одягом. Крім цього, протягом усього періоду служби мобілізованого матеріально підтримують, забезпечуючи його продуктами харчування, засобами гігієни, медикаментами та необхідною додатковою амуніцією.

Ми знаємо волонтерські організації, які діють в місті Олександрія. Чи є такі організації на території району?

Так, звичайно ж, що в селах є волонтери. Це конкретні особи, які не мають жодного відношення до будь-яких волонтерських організацій. Як правило, це звичайні люди, що працюють на сільськогосподарських підприємствах району. Вони самостійно збирають допомогу солдатам і навіть особисто доправляють необхідні речі на фронт. Що стосується волонтерських організацій, які діють в Олександрії, то подібних в районі немає.

За яких обставин Ви почали надавати допомогу військовим?

Допомогою армії я почав займатися ще навесні 2014 року, коли обіймав посаду в агропромисловому підприємстві. На той час ситуація в країні ще не була такою складною, як зараз, адже конфлікт тільки починався. Спільним рішенням керівництва та працівників підприємства було вирішено, та в подальшому, організовано перший та найбільший блокпост в Олександрійському районі, а можливо, й по всій Україні. Наступним кроком у цьому напрямку було придбання бронежилетів і організація харчування для міліціонерів та добровольців, які на той час несли службу на блокпосту.Сьогодні до мене, як до очільника району, досить часто звертаються волонтерські та громадські організації з проханням надати гуманітарну допомогу. Як правило, це продукти харчування, речі першої необхідності, медикаменти, технічні прилади та ін.

Які волонтерські організації вже звертались до Вас по допомогу?

Особисто до мене за допомогою, зверталися різні громадські та волонтерські організації міста. Серед них я можу назвати Координаційний центр волонтерів Олександрії, громадське формування «Славутич», «Союз солдатських матерів та дружин військовослужбовців», волонтерська група «Допомога армії». Крім вищезазначених організацій, за допомогою постійно звертаються окремі волонтери, які самостійно передають гуманітарний вантаж у зону АТО. Налагоджена співпраця з волонтерами  центрального ринку міста. Ми не відмовляємо в допомозі, розуміючи, що від нас залежить, яким саме буде завтрашній день для наших солдат.

Ви розповідали про підприємства, які допомагають волонтерам забезпечувати всім необхідним наших хлопців у зоні АТО. Чи могли б Ви назвати їх або, якимось чином, виділити?

Досить складне питання, адже фактично всі підприємства району, в тому чи іншому вигляді, надають допомогу армії. Деякі допомагають продуктами харчування, інші забезпечують матеріальним ресурсом, в залежності від потреб. Багато хто допомагає з ремонтуванням техніки.Так нещодавно, до Олександрійської районної державної адміністрації з проханням відремонтувати пошкоджений в зоні АТО броньований КАМАЗ звернулося командування військової частини А1405. На це прохання зразу ж відгукнулися фермери Олександрійського району, надавши близько 64 тис. грн. на відновлення. Було придбано для транспортного засобу нові колеса, акумулятори та запчастини.Тому зараз зовсім некоректно говорити про будь-які переваги того чи іншого підприємства.Адже саме завдяки такій потужній підтримці з боку району ми надаємо необхідну допомогу.

Ви згадували про громадське формування «Славутич», як почалась співпраця з цією волонтерською організацією?

Співпраця зі «Славутичем» почалася ще з перших днів мого перебування на посаді голови РДА, коли до мене особисто звернулися представники цього формування з проханням надати можливу, від району, допомогу. На початковому етапі було визначено напрями і формат спільної діяльності та співпраці в рамках забезпечення необхідної гуманітарної допомоги. Зараз – це добре налагоджена співпраця нашого району з громадським формуванням.Активісти «Славутича» постійно інформують про поїздки та надання допомоги, детально висвітлюючи всю інформацію про діяльність організації на власному інтернет-ресурсі. Треба зазначити, що це досить потужна організація, яка має постійних спонсорів з чітко побудованою системою надання допомоги. Діяльність формування прозора та конкретна, гуманітарні обсяги якого є постійними та досить значними. Можна бути повністю впевненим, що допомога обов’язково буде доставлена до визначеного місця призначення.

Які побажання Ви хотіли б передати військовим, які зараз перебувають в зоні проведення АТО?

Є одне побажання. Хотілося, щоб цей конфлікт якнайскоріше завершився, і всі, хто зараз перебуває в зоні АТО повернулися додому в мирне спокійне стабільне життя живі та здорові.Щоб наша країна нарешті повернула свої території в повному обсязі та назавжди перегорнула цю сторінку своєї історії.Війна сьогодні дуже змінила українців, але змінила на краще. Вона зміцнила націю, створила цілком нову армію, глибоко закарбувавши бажання в кожного хлопчика стати справжнім патріотом своєї країни, справжнім захисником Батьківщини, вивчаючи військову справу. Про це свідчить проведення військово-патріотичних навчань, які нещодавно проходили в військовій частині 1405 в Знам’янському районі. Вперше в житті десятикласники мали змогу зробити кілька пострілів із вогнепальної зброї та отримати певний досвід із військової підготовки. Я впевнений, що проведення таких занять згуртовує молодь, виховуючи в кожному з них патріота своєї країни.
В України є майбутнє!

Шоковая лотерея

«Жителям города Ван Метер в американском штате Айова предлагается поучаствовать в лотерее в пользу общественной безопасности, главным призом которой станет возможность ударить электрошоком представителя городских властей»

Собранные деньги планируется направить на покупку автомобиля для полицейских, радара и, возможно, дополнительных шокеров. Уважаемые читатели, а кого из представителей наших городских властей вы бы хотели долбануть разок шокером, сколько были бы готовы заплатить за такую возможность и куда бы предложили направить собранные суммы?

Наши на чемпионате мира

С 12 по 14 июня в Санкт-Петербурге проходил 14-й чемпионат мира по настольному хоккею. В составе сборной Украины в соревнованиях приняли участие  два кировоградских спортсмена: 15-летний Дмитрий Литвинюк (нынешний чемпион Украины) и 9-летний Евгений Матанцев (прошлогодний чемпион Европы в юниорском командном разряде). Нужно сказать, что несмотря на юный возраст наших спортсменов, в мировом настольном хоккее — это известные и уважаемые люди, можно сказать бренды. Дмитрий Литвинюк известен как Литвинатор (за свою способность  сметать всех соперников с пути, невзирая на авторитеты) , а Женю знают как Супер-Евгения (по степени таланта его сравнивают с норвежским шахматистом Магнусом Карлсеном).

Сам турнир собрал более 200 спортсменов из 16 стран, включая топовые хоккейные сборные: Швеции, Финляндии, Чехии.  Соревнования проходили в великолепном здании «Зимнего стадиона» в 2-х минутах ходьбы от Невского проспекта. Медали, кубки и спец призы изготавливались на знаменитом «Михайловском Литейном Производстве» и были уникальны.

В первый же день турнира наша сборная добилась исторического успеха — завоевала первую в своей истории медаль планетарных форумов. Это сделали девушки в женском командном разряде (серебряная медаль). В шаге от пьедестала остановились наши юниоры (4-е  место).

Второй день соревнований начался с квалификационного раунда в основном разряде, по результатам которого трое наших игроков пробились в элитный дивизион. Также в этот день проходил основной командный разряд, в котором сборная Украины заняла 7-е место.

В заключительный день чемпионата разыгрывался самый главный комплект наград — в личном разряде. А также проходили соревнования в супер-юниорских и супер-ветеранских разрядах. Наш Женя Матанцев в категории U-11 взял бронзовую медаль, а киевлянин Антон Уманский в категории U-13 стал обладателем серебряной медали.

Тем временем верстал свое собственное необыкновенное чудо 15-летний Дмитрий Литвинюк. Он не просто пробился в плей-офф основного разряда, но и принялся одного за другим выбивать из турнирной «сетки» куда более опытных и звездных оппонентов по плей-офф. Первой жертвой «Литвинатора» стал именитый чех Ян Дряк. На стадии одной-восьмой финала  Дмитрия ожидал один из претендентов на медали — двукратный чемпион Европы, 4-я клюшка мира финн Ахти Лампи. И здесь грянула главная сенсация турнира. Литвинюк проявил сумасшедшее желание победить, «выгрызал» каждую шайбу, разбивал мощнейшую атаку финской машины грамотной активной обороной. Уверенность фаворита таяла с каждой игрой, а всего их оказалось пять. 4:1 — феноменальная победа главного открытия чемпионата.

Одноко Литвинюк решил идти до конца, и в четвертьфинале в напряженнейшей семиматчевой серии  обыграл чемпиона мира в командном разряде россиянина Германа Фокина.

Прыгнуть выше головы трижды подряд было почти невозможно. В полуфинале Диму ожидал действовавший на тот момент чемпион мира латыш Атис Силис.  Рижанин не повторил ошибок своих предшественников и не оступился. В матче за третье место уставшему в край Литвинюку пришлось сопротивляться еще одному гранду 2-й клюшке мира Эдгарсу Цайцсу. Уступив ему, Дима получил огромный опыт, а его фантастический результат позволил вскарабкаться на 30-ю строчку мирового рейтинга.

Уникальный результат для мальчика, играющего в настольный хоккей всего третий год!

По возвращению в Киев наши герои ЧМ-2015 стали гостями аналитической программы «Овертайм» на радиостанции «Эра». В беседе с ведущим эфира Александром Жураховским украинские мастера пластиковой шайбы обсуждали итоги чемпионата и перспективы развития украинского настольного хоккея.

Предлагаем вашему вниманию запись программы «Овертайм», а также наиболее яркие фотографии с прошедшего чемпионата мира.

Играйте в настольный хоккей!

https://www.youtube.com/watch?v=9N6NzC_XZCo

Александрийское ДТП

Під відділенням реанімації плаче мама 10-річного Мирослава. За життя її сина другу добу борються олександрійські медики. О пів на сьому вечора Мирослав із дідусем стояли на тротуарі поблизу перукарні. Біля них свого велосипеда зупинила й 9-річна Марійка, яка вчилася із хлопцем в одній школі. У цю мить із-за рогу вилетіла іномарка. На асфальті позначена траекторія руху іномарки. Водію, вочевидь, здалося, що він їде на зупинку. Чоловік різко викрутив кермо у протилежний бік, вилетів на зустрічну смугу, а потім на узбіччя.

Легковик збив дітей та дідуся і врізався у стіну будинку. Марійка померла дорогою до лікарні. Дідусь Мирослава, на диво, відбувся незначними травмами, але і досі перебуває у стані шоку. Водій іномарки – 38-річний місцевий юрист – отримав численні рубані рани. Нині він у тій самій лікарні, де і понівечений ним хлопчик. За повідомленням Державтоінспекції, водій був п’яний. Його посиленно охороняє міліція. І не лише на випадок втечі, а радше, щоб захистити від самосуду.

Олександрійці побоюються, що чоловік, в машині якого знайшли посвідчення третейського судді, спробує уникнути покарання. У міліції переконують – такого не буде. “Наразі відкрито кримінальне провадження за статтею 286 частиною 2 кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років”, – каже начальник Олександрійського міськвідділу міліції Олександр Коцар. Марійку поховали у четвер, 25 червня.===================================================

Кто, что думает по этому поводу? Виновник будет наказан? Я лично сомневаюсь!

Війна з правом листування

22 червня 2015 року до Центру дитячої та юнацької творчості ім. О.Шакала завітав координатор громадського формування «Славутич» Конюшенко Володимир.Не з пустими руками Володимир Іванович прийшов , а саме з тими вісточками, які так чекали діти і керівники гуртків: слова подяки за всі подарунки, які вихованці гуртків виготовляли своїми рукам для наших захисників, з прапором України, на якому хлопці , по між обстрілами , написали діткам і колективу ЦДЮТ свої слова подяки і побажання. Дякуємо нашим мужнім захисникам за відео-звернення з теплими і від душі сказаними словами подяки.

Приємно бачити до кого доходять ці подарунки , що недаремно наші вихованці з великою повагою до героїв Батьківщини виготовляють ці всі обереги. Нам дуже приємно, що наш труд недаремний і моральна підтримка теж вкрай необхідна тим, хто повинен бути впевненим в тому, що про них завжди пам’ятають, пишаються ними і чекають.

Шановні наші захисники, хай усі обереги завжди нагадують вам про те, що вас дома дуже чекають рідні та близькі, хай вони вас оберігають і зігрівають дитячою любов’ю, а наше перше знайомство через відео – звернення закінчиться приємною зустріччю під мирним небом. Бажаємо вам скорішої перемоги і повертайтеся додому живими і здоровими!

С днем медиков!!!

Поздравляю всех знакомых и незнакомых медиков с их праздником! Здоровья, счастья и благополучия, а самое главное — уважительного отношения к вашему труду и достойной его оценки в денежных знаках! Отдельные поздравления — Виктору Михайловичу Мягкому и всем сотрудникам  урологического отделения БСМП. ВЫ — ЛУЧШИЕ!!!

Єлісаветград, Златопіль та Інгульськ — під забороною!

Єлисаветград. Пишу це слово першим спеціально, що б по-більше противників в коменти набігло. Златопіль — противники цієї назви — вам так само сюди. Як і Інгульська.

І заголовок я спеціально написав провокаційний, але правдивий.

Давайте так: залишимо за дужками ці три варіанти для перейменування, оскільки вони найбільш дратівливі або для одних, або для інших. В цьому пості і в коментах до нього ці три назви — під забороною.

А ми поки давайте  подумаємо, а які ще можуть бути варіанти? Наприклад, виходячи з географії — Центральноукраїнськ. Або від людей, які тут народилися чи працювали — Ліст, Тобилевич, Пирогів. Чи зі історії — Скіфсько-Сарматськ.

Накидайте варіантів! І покритикуйте мої 😉

И снова о дорогах, но без дураков

Всем известна вечная проблема — дураки и дороги.

После недавней поездки на автомобиле в район Бобринца и в преддверие местных выборов хотел бы обратить внимание горожан на будущие обещания кандидатов в мэры отремонтировать дороги в городах. Но все это рассчитано на дураков, потому что, вряд ли, они знают сколько километров придется ремонтировать. А когда узнают точную цифру, то задумаются.

Поможем им в этом всем миром, а точнее, у кого есть смартфоны и планшетники на базе ОС Android. Для этого достаточно установить на свой смартфон или планшетник специальное приложение «Дороги Украины» (находится по адресу https://play.google.com/store/apps/details?id=com.stfalcon.uaroads&hl=ru) и активировать отслеживание во время движения автомобиля. Датчики смартфона будут определять силу сотрясения, а модуль GPS позволяет определить точное место проблемного участка. В дальнейшем накопленная информация передается на сервер и отображается на карте в графическом виде на официальном сайте проекта http://uaroads.com

Зайдя на сайт проекта, можно увидеть в цветном отображении качество дорог в городах и между ними (зеленые участки — хорошее качество, желтый цвет — плохое качество, красный — очень плохое качество). Например, для города Кировограда уже есть определенная «раскраска», но конечно, неполная ( не по всем улицам). Поэтому,чем больше кировоградцев-автомобилистов примут участие в этом проекте, тем точнее будет определено состояние дорожного покрытия и потребные ресурсы для ремонта дорог. Причем, это будет объективно и без дураков.

Срочно: защитим правозащиту

Друзья, и просто все, кто это видит! Завтра, 3 июня 2015 г. в 14:30 в Апелляционном суде Кировоградской области состоится первое заседание по делу правозащитника Игоря Погасия, активного участника комиссии по расследованию дерибана Лесопарковой. Напомню, ранее Ленинский районный суд Кировограда в лице судьи Е.Б. Бессмолого осудил его на 3 года реального срока якобы за хулиганство. Пострадавшим по делу проходит брат зампрокурора области, родственник судьи Кировского суда и бывший директор Дендропарка Сергей Варакин, среди свидетелей обвинения — нотариус, один из приятелей того же прокурора, и глава одной из районных администраций области. В общем, дело резонансное, и сильно попахивает. Потому прошу всех журналистов, активистов и просто неравнодушных, вне зависимости от их политической и прочей ориентации, завтра прийти в суд и поддержать вопиюще несправедливо (по моему, и не только моему мнению) осужденного человека — похоже, исключительно за слишком активную позицию, в том числе в вопросах люстрации судей. А заодно показать системе, что мы ничего не забыли, и продолжаем требовать давно ожидаемых и многократно обещанных перемен.

Собираемся с 14:00. у Апелляционного суда Кировоградской области (г. Кировоград, ул. Большая Пермская, 2). Процесс открытый. С собой стоит захватить паспорт или другой документ, удостоверяющий личность.

Прошу максимальный репост везде.

Тариф на опалення

А Ви знаєте, що з 08.05.2015р. тариф на послугу з централізованого опалення для абонентів КП «Теплоенергетик», які проживають у житлових будинках без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії становить — 19,92 грн за 1 кв. м за місяць протягом опалювального року (з податком на додану вартість)?
Що це як не тарифний геноцид?
Тарифи на централізоване опалення для теплогенеруючих підприємств міста Кіровограда встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Єдине, що може зробити міська рада для зниження тарифу для абонентів, які проживають у житлових будинках без будинкових та квартирних приладів обліку – це переглянути норми витрат теплової енергії на опалення житлових будівель. Буду ініціювати перегляд таких норм у бік зменшення