Рубрика: Авторские блоги

Натхненням до написання посту служить диплом магістра з фінансів під 1,5-річним  шаром пилу. Скажіть, ви давно намагались знайти роботу? А роботу за спеціальністю, а за покликанням? І щоби ви ще розвивались на ній, покращували свій кадровий та особистий потенціал, вона якимось чином покращувала ваш матеріальний стан і ваш внесок в загальну справу компанії був значимим.    В Кіровограді це нереально!  Я шукала, ніяк не знайду! Або вона є, але ми не маємо доступу до інформації щодо подібних вакансій.

Для підтвердження цього, надаю результати власного досвіду.

1. Державна служба зайнятості. Потужний посередник між роботодавцем і шукачем роботи. Маса вакансій в районах, усе на мінімальну з/п.  Там взагалі марно чогось шукати… Список вакансій за версією ДСЗ дає зрозуміти, що вакансії є лише на фельдшерсько-акушерських пунктах по селах, двірників, а також держслужбовців (!!!) в управліннях соціальної сфери.

2. Рекрутингові сайти. Та ж ДСЗ, тільки в профіль. Профіль у них, правду кажучи, трошки інший — там вільно може розмістити вакансію і резюме будь хто. Часто на такому сайті знаходиш інформацію про компанії, в яких хотілося б працювати, але в Кіровограді роботи немає… Тоді, як це робила я, просто направляєш своє резюме на електронну адресу відділу кадрів цікавої компанії і… і на цьому все, ніхто тобі не відповідає, його мабуть і не читають.. Так, я й сама знаходила там тимчасову, неперспективну роботу, але не більше.

3. Сарафанне радіо та кумівські звязки — найефективніший спосіб пошку роботи, як для роботодавця, так і для шукача роботи, з однієї сторони. З іншої — джерело і причина  маніпуляцій з обох сторін. Я сама отримала так свою теперішню роботу — вакансії на моє місце не було в газетах і на сайтах, та й конкурентів не було в мене. На жаль, це місце не забезпечує баагатовідсотковою стабільністю і це чи не єдиний мінус моєї теперішноьої роботи. Начеб-то непогано, але можливо, в процесі відбору, на вакантну посаду виявиться кращий кандидат, та й взалі, цікаво ж проводити співбесіди, мені здається… Таким же чином, я так розумію. можна потрапити на роботу до місквиконкому, казначейства,управління економіки, кіровоградського відділення НБУ (це що стосується держструктур), до крупних підприємницьких структур на пристойні посади. Тому що я, зі своїм досвідом пошуку роботи, ніколи ще не зустрічала вакансій у подібні структури. Але ж там також працюють ЛЮДИ — вони виходять на пенсію, народжують дітей, в решті решт звільняються чи помирають. Хто займає їх місця і де про це інфа?!?!

Я  і тепер не перестаю шукати стабільну роботу з кар’єрним ростом, з тим усім, про що писала вище. От якби «сарафанне радіо» видавало свою газету з вакансіями…. Давайте влаштуємо в блогах подібну практику!

Резюме висилаю за запитом 🙂

Организаторы тренинга для блогеров и интернет-активистов попросили меня помочь привлечь к мероприятию заинтересованных кировоградцев. Вот информация о тренинге.

Східноукраїнський центр громадських ініціатив запрошує блогерів, журналістів та громадських активістів Дніпропетровської, Полтавської, Донецької, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Черкаської та інших областей взяти участь у семінарі «Секрети блогерської майстерності для захисту громадських інтересів мешканців міст».

Якщо ви є блогером, журналістом або громадським активістом і пишете про проблеми просторового розвитку міст (корупцію у містобудуванні, збереження зелених зон та пам’яток історії, незаконні забудови, захист громадських інтересів при плануванні і розвитку населених пунктів або інші проблеми сучасного міста) – цей семінар для вас!

Програма семінару буде складена із врахуванням навчальних потреб учасників і включатиме навчальні сесії як з проблем просторового розвитку міст, так і з питань успішного блогінгу.

Захід відбудеться 2 березня 2013 року (субота), у місті Дніпропетровську.

У ході навчальної програми учасники семінару матимуть можливість:

— навчитися/ вдосконалити вміння створювати блог-пости у різних форматах та на різних блог-платформах;

— отримати навички написання якісних блог-постів з привабливим для читача стилістичним, змістовним та графічним оформленням текстів;

— отримати навички результативного просування суспільно-важливих ідей з допомогою різних інтернет-технік;

— проводити SEO-оптимізацію власного блогу;

— дізнатися про офіційні документи, що регулюють землевідведення,  землекористування та будівництво у містах, джерела отримання інформації з цих питань.

Ведучі семінару:

Володимир Щербаченко, голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив. Головний біль корупційних чиновників та любителів земельного дерибану.

Олександр Равчев, PR-менеджер, блогер, спеціаліст з інтернет-коммунікації.

Для участі у заході потрібно:

1)      створити запис на тему «Проблема у розвитку мого міста» (незаконні будівництва, знищення зелених зон, відсутність велодоріжок тощо) і розмістити його у блогах на сайті cityplan.in.ua;

2)      заповнити онлайн-анкету та надіслати її організаторам не пізніше 24:00  27лютого;

3)      принести із собою портативний комп’ютер.

Орієнтовна тривалість тренінгу з 9:00 до 17:00. Участь у тренінгу протягом всього часу його проведення обов’язкова.

Запрошені учасники будуть поінформовані про участь у семінарі не пізніше 29 лютого. Участь у семінарі є безкоштовною. Організатори заходу забезпечують запрошеним учасникам харчування та, за потреби, компенсують витрати на проїзд.

З додаткових питань звертайтеся до Аліни Бондар за телефоном 099 9322673 або на e-mail:  bondar.alina21@gmail.com.

Люди вже починають звикати, що випуски новин (національних каналів) перетворюються на повідомлення з фронту. Кожного вечора, та і протягом дня, можна почути повідомлення про напади на громадян з метою пограбування і просто через те, що нападник був в стані наркотичного та алкогольного сп’яніння, крадіжки, аварії з жертвами. Все більше стає повідомлень, про те, що хтось починає шукати правди за допомогою зброї!

Так в Запоріжжі на директора філармонії напав 76-річний громадянин, що і пропрацював в цій же філармонії 17 років. На підґрунті неприязних стосунків і образи за не незаконне, з точки зору пенсіонера, звільнення, директор отримав вистріли з травматичної зброї в голову і обличчя! Постраждалий в лікарні а 76-річному «народному меснику» загрожує 15-річний термін ув’язнення. Це в його то віці!

Чому таке відбувається, адже це непоодинокий випадок, все частіше люди беруться за зброю, щоб захистити себе чи свої інтереси. Головна причина – недовіра до судової системи! Кожна влада обіцяє провести реформування такої важливої для кожного громадянина системи, як судової, але стає тільки гірше. Люди вже не довіряють суддям і тому беруться за самосуд. А чим страшний «суд Лінча»? Тим, що розпочавшись, цей кривавий процес буде дуже важко зупинити! І питання вже не в тому, можна чи не можна дозволяти вільний обіг зброї в Україні, озвірілий натовп може шматувати і руками.

Треба терміново повернути громадянам відчуття захищеності. Це станеться тільки тоді, коли вирішуючи питання в судовому порядку, люди будуть бачити, що суд діє безпристрасно і виключно в інтересах встановлення істини!

Майже кожного місяця відбуваються резонансні ДТП за участю «мажорів», які під час скоєння правопорушення, зазвичай, ще і перебувають в наркотичному трансі! Підсумком більшості судових справ є звільнення «високовельможного» злочинця від кари, яку той заслуговує. А часто ще і потерпілу сторону роблять винними. Та люди вже висловлюють масове незадоволення такими судовими рішеннями. Злочинців, прямо на місці скоєння ДТП, іноді, намагається покарати натовп. І це тільки поки що — іноді!

Чим довше влада буде зволікати з судовою реформою, тим більше ситуація в країні буде накалятись. Влада що, цього не розуміє? Чи не бажає розуміти? А можливо ситуацію навмисно підводять до дестабілізації, напередодні 2015 року? Адже, в разі чого, можна ввести надзвичайний стан і тоді ні незручний парламент, ні світова спільнота, будуть не в змозі впливати на ситуацію! Буде пряме президентське правління, а під час його багато чого може статись з «незручними» для влади особами…

Виконавчий комітет міської ради має намір підвищити вартість проїзду міських автобусних маршрутах загального користування у звичайному режимі руху для ПАТ «Автобусний парк» 13527 у poзмірі 2,00 грн. та на міських тролейбусних маршрутах для ТОВ «Єлисаветградська транспортна кампанія» — 1,50 грн. Інформацію взято з офіційного сайту міської ради http://kr-rada.gov.ua/proekti-rishenn-vikonavchogo-komitetu-kirovogradskoyi-miskoyi-ra.html

Наступне підвищення, я так розумію, це підвищення вартості проїзду у маршрутних таксі.

Киевское «Динамо» поставило скорбную точку в сегодняшней украинской футбольной катастрофе. Владея инициативой на протяжении всей встречи и создав несколько реальных голевых моментов, подопечные Олега Блохина пропустили гол чуть ли не после единственной атаки соперников в первом тайме. Вначале невнимательно сыграли и привезли себе угловой, а затем Михалик сделал результативную передачу на форварда соперников Диабате, а тот «спросил» у Коваля в какой угол ему забить и поразил цель. И на нашу беду эта расхлябанность в обороне оказалось «роковой». Блохин сменил сразу после перерыва сменил Безуса и Мехмеди на Гусева и Идейе для того, чтобы увеличить скорость и усилить натиск. Гусев снова откровенно разочаровал. В первой же атаке Олег после отличной комбинации получил мяч во вратарской, но слишком долго думал и момент был упущен. А в дальнейшем Гусев был бледной тенью того Олега, к которому мы привыкли и игру явно не усилил. Идейе старался нагнетал, цеплялся за мяч, держал защитников в напряжении, но своего момента не нашел. Хотя шансы у нигерийского форварда были. Снова разочаровал Кранчар, который был на поле сам по себе, а в середине второго тайма просто еле волочил ноги. А Блохин, похоже, просчитался с составом, когда поставил Мехмеди, растворившегося на поле, и Безуса, который пока не может полностью проявить себя. Хотя в старании Роману не откажешь.

В общем, забей киевляне в первом тайме, когда несколько раз выручил Каррассо, и «Бордо» бы не устоял. Но на нашу беду фарт, сегодня, отвернулся от всех наших команд, а к конкурентам фортуна благоволила. Жирондинцы забили первыми и стали стеной, не помышляя об атаке. Пока у киевлян была скорость хозяева трепетали, но, когда гости подустали, разрушать атаки нашей команды не составляло труда. Но, несмотря на поражение, динамовцы снова играли в свою игру с упором на скоростные фланги, где хорош был Ярмоленко и отлично действовали Тайво и Вида, которые постоянно подключались вперед и прессинговали. Снова лучшим был Аруна, а если бы еще и забил после передачи того же Тайво, был бы просто героем. А вот Велозу часто передерживал мяч и затягивал атаки, да и стандарты в исполнении португальца были не так опасны, как обычно. Дальние же удары Мигеля приходились в «молоко», как и у всех остальных его партнеров. При всем при этом, наша команда выглядела на порядок сильнее середняка французского чемпионата, но в этот раз порядок побил класс. Ведь «Бордо» четко выполнил тренерскую установку — максимально обезопасив собственные ворота и использовав единственный шанс в атаке.

Итак, все три наши представителя в Лиге Европы пенять должны на себя, ведь соперники не выглядели непроходимыми. Но конкуренты были удачливее и к тому же на ходу, за исключением «Базеля». И пенять на наше межсезонье не стоит. Ведь все знали — что им предстоит, и обязаны были подойти к этим играм во всеоружии. Вон находящиеся в таких же условиях российские «Зенит», «Анжи» и «Рубин», имевшие гораздо более серьезных соперников, дружно шагнули дальше.

А у нас получается, что «Металлист» без Тайсона стал слабее и даже 10 легионеров в стартовом составе не гарантируют успеха. «Днепр» не смог избежать «головокружения от успехов», посчитав, что «Базель» можно обыграть вполноги. Ну а «Динамо» в новом составе еще не сыгралось и пало жертвой болезни слабой реализации, хотя временами смотрелось неплохо. Теперь осталось посмотреть, чем закончится эпопея  «Шахтера» в Лиге чемпионов, где шансы «горняков» невелики. Хотя, с учетом сегодняшней невезухи, может  в Дортмунде фортуна повернется к нам лицом?  Вот так  еврокубковый плей-офф, который мы встречали с воодушевлением и надеждой, может обернуться абсолютным провалом для Украины. Капец подкрался незаметно, хоть виден был издалека. Почему? Это уже совсем другая история…

Предлагаю организовать встречу. Давно не виделись. я сам только раз был. А так как возникли какие-то обиды за глаза,т.е. в постах-тем более. Предлагайте место и время. Обещаю от себя подарок каждому.

С глубоким прискорбием извещаем, что днепропетровский «Днепр» и харьковский «Металлист» не дожили до 1/8 финала Лиги Европы. Причем, обе наши команды в таком плачевном исходе, прежде всего, должны винить себя сами. Оба представителя Украины вылетели после пенальти. Но в Харькове 11-ти метровый привез себе Папа Гуйе, не разобравшись с Горяиновым по позиции. В Днепропетровске «точка» была очень спорная, но мог же Зозуля избежать этого столкновения, видя что немецкий арбитр к нарушителям просто беспощаден. Два прямых удаления, два пенальти, 5 «горчичников» раздал немецкий рефери Дениз Айтекин.

Хотя «Днепр» жаль больше, чем «Металлист».  Харьковчане элементарно переоценили собственные возможности и были за это справедливо наказаны 16-й командой английской премьер-лиги. Подопечные Мирона Маркевича, особенно после перерыва, создали массу моментов у ворот гостей, но блистательный матч в воротах «Ньюкасла» провел голкипер  Крул. На семидесятой минуте Виллиан выскочил на рандеву с Крулом, однако не сумел переиграть голландского голкипера. Восемь минут спустя случился аналогичный эпизод, только вместо Виллиана был Кристальдо — снова безуспешно для хозяев поля. Крулу были не страшны ни рикошеты, ни удары с близкой дистанции, ни попытки добить мяч в цель — второй тайм стал бенефисом Тима. Иногда вратаря страховали партнёры по команде, как случилось, к примеру, на 81-й минуте, когда Жажа с двух метров пробил в защитника. Три замены Маркевича ситуацию не спасли, поскольку гости стояли «насмерть» и выстояли, отправив многократного бронзового призера нашего чемпионата на непредвиденный столь ранний европейский отдых.

Теперь, не преодолев швейцарский барьер, могут сосредоточиться на украинских баталиях и футболисты «Днепра». Теперь ясно, что расхлябанность в гостях дорого стоила подопечным Рамоса. Все отнеслись к «Базелю», как к проходному сопернику, забывая, что швейцарский клуб трепал нервы грандам в Лиге чемпионов. Подопечные Мурата Якина продемонстрировали качественный оборонительный футбол и максимально использовали свои шансы в родных стенах. А в Днепропетровске гости играли по результату и таки добились своего. «Днепр» разбежался только после выхода на поле Коноплянки, которого Рамос оставил в запасе. Но пришлось бросать в бой не совсем здорового нашего земляка еще в первом тайме. А во втором Рамос пошел ва-банк, когда снял дебютанта Дугласа и не слишком заметного Маттеуса и бросил в бой Кравченко и Калинича. Но попытка сыграть с двумя силовыми форвардами быстро провалилась, поскольку Калинич вскоре отправился отдыхать за отмашку. Селезнев снова остался один и мог стать настоящим героем этого сражения. Но, реализовав стопроцентный пенальти за игру рукой, повлекшей еще и удаление, через несколько минут Селя умудрился «запороть» МОМЕНТИЩЕ. Евгений был один напротив ворот и так обалдел от свалившегося на него счастья, что неуклюже толкнул мяч, который пролетел мимо. Кстати, у Селезнева была возможность и партнеру отдать мяч, но он фактически «похоронил» мечту. Ведь через несколько минут арбитр решил «убить» интригу, когда после столкновения корпус в корпус Зозули со Штокером решил назначить пенальти. Шер безжалостно исполнил приговор, а за оставшиеся 10 минут забить еще три мяча для подопечных Рамоса было не реально.

В целом же, «Днепр» очень старался, но при всем желании, это был не тот прошлогодний «Днепр». Не хватало изюминки, скорости и разнообразия в атакующих действиях. Эти же слова можно сказать и о «Металлисте». А на поверку мы лишились тех команд, на которые рассчитывали больше всего. Теперь за честь Украины сейчас бьются киевские динамовцы, которые штурмуют ворота «Бордо» на его поле, но пока безуспешно. Но о нашей последней надежде в Лиге Европы чуточку позже…

Пам`ятається коли я тільки починав писати на блогах «УЦ» це інтернет товариство здавалося мені вартим уваги. І що ж? Пройшло не так багато часу і я розумію, що поговорити тут по суті не лишилося з ким. Все рідше відписують ті з ким можна було вести конструктивну дискусію. І з кожним днем блогосфера «УЦ» все більше і більше перетворюється на агітмайданчик однієї провладної партії. Прикро. Я сподівався на краще. Блогерам які є прихильниками саме тієї провладної партії: хлопці і дівчата, вам не здається що ви стаєте маргінальним співтовариством яке вариться у власній жовчі? Вперед, закидайте мене відрами звинувачень у тому що я сам  перетворив блоги на агітмайданчик. Не наводитиму цифри. Просто промоніторте публікації блогів за останні кілька місяців. Зауважу: за весь час відколи я на блогах, зі своїх записів я видалив тільки два, один за проханням Редактора, другий — через те що він дублював записи інших користувачів. Прикро. Дійсно прикро. Тут могло бути цікаво.