У нас в разработке находится программа с такой вот идеей — подтверждение или опровержение разнообразных мифов вокруг города и области. Среди них:
1. Турецкий корабль
2. Визит Пушкина в Елисаветград
3. Радиация
4. Последний концерт Ференца Листа
5. Крепость (Пирогов, Кутузов, Суворов, оборона от татар)
6. Кировоградщина — козацкий край
7.Кировоградщина — центр Украины
8. Золото Кировоградщины
9. Елисаветград (проститутки, гусары и театр)
10. Троцкий.
Вот такие темы. Для цикла программ необходимы еще две темы. Уважаемые блогеры, подумайте, может что предложите свое? Имеющиеся темы тоже еще предварительные 🙂
З січня 2013 року Обласний благодійний фонд «Повернення до життя» за підтримки Міжнародного благодійного фонду «СНІД Фонд Схід-Захід» продовжує реалізацію проекту «Права та здоров’я уразливих груп населення: заповнюючи прогалини».
Як і в минулому роціпроект направлений на молодих споживачів наркотиків віком від 14 до 25 років. Метою даного проекту є забезпечення доступу молодих споживачів наркотиків до комплексної медико-соціальної, психологічної, юридичної допомоги та інтеграція в суспільство.
За підсумками минулого року 213 молодих людей отримало послуги проекту.
За 2 місяці реалізації даного проекту в поточному році у приміщенні студентської поліклініки, у 2-х навчальних закладах міста, тау кримінально – виконавчій інспекції міста Кіровограда встановлені інформаційні стенди на яких розміщена інформація про реалізацію даного проекту таконтактиспеціалістів, до яких можна звернутися у випадку потреби, а саме:
психологічна допомога;
— переадресація з соціальним супроводом до програм зменшення шкоди, замісної терапії, антиретровірусної терапії, лікування туберкульозу, реабілітації та кризові центри;
— консультування соціальними працівниками з питань репродуктивного здоров’я, безпечної сексуальної поведінки та профілактики ВІЛ/ІПСШ, туберкульозу, наркоманії;
— медичні консультації з питань ВІЛ та ІПСШ;
— юридична допомога;
— тестування за допомогою швидких тестів на ВІЛ, сифіліс, гепатити В і С;
— забезпечення профілактичною літературою;
— забезпечення засобами індивідуального захисту та медичними засобами (презервативи, дезінфектанти, шприци).
-створення волонтерського руху серед молодих споживачів наркотиків з метою популяризації нового програмно-профілактичного підходу: порозуміння та допомога замість відчуження.
Такожв 3-х навчальних закладах міста та в обласній юнацькій бібліотеці ім. О. Бойченка для студентів були проведені освітні сесії з первинної профілактики ВІЛ – інфекції, які прослухали 150 молодих людей.
Наші контакти:
Соціальне Бюро «Лілія» 10.00 по 16.00 (окрім суботи та неділі)
«….Всього 47 років прожив Тарас Шевченко. Серед них 24 перебував у кріпацтві, 10 — на засланнях, практично всі інші -під наглядом жандармів…»
Кажучи чесно, в школі байдуже ставився до творчості Тараса. Вірші його, які були в програмі радянської школи вчив не охоче. Цінності радянської, російськомовної сім’ї були зовсім інші. Ким був Шевченко тоді для мене? Ну , як і для всіх- бронзовим стереотипом.
А стереотипний Шевченко — це старий дід, над яким знущалися в дитинстві, кобзар, бідний, жебрак, суворий, всім невдоволений і якого не любили та гнобили експлуататори, а між гнобленями і засланнями він вмудрявся писати вірші, і малювати картини.
Але чим ближче сам, до його віку життєвої межі, то все цікавіше стає його особа і відношення до реальності.
При царській, распаскудній системі, як вчили в радянській школі, безправний Тарас вмудрився в 26 років видати свою книгу, «Кобзар». А багато з вас таке змогли б зараз? І це в 26 років!!!! А я скажу вам, що тут саме жилка потрібна і не лише творча.
До мене на роботу, приходять хлопці-кандадати на працевлаштування подібного віку, просто дивуєшся, що у молодих людей абсолютно немає жодної мети в житті,вони навіть розмовляти не уміють із співбесідником!!!
А розмовляти та переконувати Шевченко був майстер. А до таких завжди не байдужі жінки. Гадаю на цьому терені Тарас дав би фору самому Есеніну. 😉 Менталітет нашої нації бив ключем!
А тому вимальовуваэться енергійна, цілєспрамована,талановита,сексапільна людина майже гульвіса. А ні як не дядько-ікона в шкільних класах!!!!!
Моя думка: Заборонити в школах зображення Тараса Шевченка у вигляді старого в рваній шапці!!! Це злочин перед дітьми! Це подача негативної енергетики на дітей!!! Цей всім відомий малюнок, був його іронією, з якої демагоги створили залізобетонну стіну між Шевченком і молоддю !! :yes:
Молодий Шевченко був улюбленцем світського бомонду, у нього відкривалися великі перспективи, він був популярний! Ну скажіть, хто з нинішніх світських зірок естради не позаздрив би його славі? Та багато хто!
У кращі свої роки він досяг піку популярності, та як завжди після зльоту, приходить випробування на вшивість. І випробуванням було його поема «Сон». А саме ось ці рядки:
«…аж ось і сам,
Високий, сердитий,
Виступає; обок його
Цариця небога,
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще на лихо, сердешне,
Хита головою…»
Де поэт описав царицю , як жалюгідне створіння. Це було кепкування над її фізичними недоліками — худиною і нервовим тиком, що з’явився після повстання декабристів.
Уявляю собі, якщо б Виталий Козловський заспівав щось подібне про Люду Янукович, чи Басков про дружину Путіна. :yahoo:
Це було би кінець кар,єри! ( уявляю щоб шипіли придворні писаки про жовчність, критиканізм та опозиційність поєта) Або велике каяття з цілуванням дупи вельможи!!!
Але Тарас виклик прийняв.
І в 33 роки, (вік в якому, як би люди не казали, але переконання ще не такі важливі для більшості) пішов рядовим……
Ви уявляєте собі в 33 роки піти в армію рядовим!!!!! Для багатьох це шок! Стрес! Гадаю, що для Шевченко це було те саме! Тут тільки від одної уяви можно зламатися, але тут виявився характер Тараса! Тут я перед ним колінноприклоняюсь!
Це мужик!Козак! Наплювати на комфорт і славу, і піти до чорта в лапи, майже добровільно. Для творчої натури армія, та ще в умовах Шевченко, це був справжній ад!
І так 10 років!!! Ви уявляєте це собі?
…..А далі було життя. Буденне життя.Невдале одруження на провінційній актрисі та інше, ну майже як у нас з вами.
Кращі наші роки, це все ж до сорока. І ту головне попробувати все і не зламатися! Як кажуть пройти вогонь, воду і мідні труби та залишится людиною, яку поважють.
От і спробуй посперечатись з тезою, що для громадян України – закон, для депутатів Верховної ради – вседозволеність…
Сила-силенна українців живе і працює на невисокі зарплати, натомість, народні обранці, які у відповідності до Закону України «Про статус народного депутата України» не можуть бути сумісниками, примудряються грішити і цим. Хоча стаття 3 відповідного закону чітко прописує, чим народні обранці не можуть займатись.
От і виникає логічне запитання: Кого ж ми обираємо у найвищий законодавчий орган України? Як такі люди, які мають подвійне громадянство будуть відстоювати інтереси однієї країни, коли є громадянами декількох?
Підсумуємо: 37 сумісників і 20 з подвійним громадянством… Осі і маємо… Виходить, що дійсно треба розпускати Верховну раду України і організовувати повторні вибори. А кандидатів у найвищий законодавчий орган, треба перевіряти органам СБУ. Всіх тих, хто не відповідає вимогам, не треба допускати до голосування.
Інакше, так і житимемо, спостерігаючи за гомеричним театром абсурду під назвою «Верховна рада України».
За інформацією, отриманою з досить поважних і різнопланових джерел, завтрашня сесія міськради очікується вельми цікавою. Не виключено, що місто отримає двох нових замів (не плюс до тих, які є, а замість), а також нового голову земельної комісії. Традиційно це все на рівні чуток, офіційних проектів рішень поки що немає ні на сайті, ні в апараті ради.
Коротше кажучи, завтра буде зрозуміло, а чи є у міськраді більшість.
Чи є щось страшніше? Лікарі впевнено кажуть – так! Німий або «лагідний» вбивця – гепатит С.
За різними даними близько 7-9% українців хворі на гепатит С. Такими є дані Всесвітньої організації охорони здоров’я. Гепатит С небезпечний своїми ускладненнями і тим, що протікає без явних симптомів, попереджають медики. Людина може роками не здогадуватися, що хвора. А коли дізнається про свій страшний діагноз, впадає у відчай. Адже орієнтовний курс лікування, обійдеться одній людині, приблизно в 150 тис. грн. Для більшості українців цифра страшна і не підйомна!
Новітні препарати і методики лікування подібних хворих є високоефективними, але недоступними через вкрай високу вартість. Державна підтримки хворим на гепатити В і С просто необхідна! Натомість таку потрібну допомогу отримують одиниці, вірніше треба казати отримували… Що буде в цьому, 2013 році, просто не відомо. Чи отримають люди хворі на гепатит С, право на життя? Залежить від державної програми!
P.S.
Гепатит С– це інфекційне захворювання печінки, викликане вірусом. Цей вірус передається через кров. Тому до групи ризику входить багато людей – усі, хто користується послугами стоматологів, майстрів манікюру та педикюру, має татуювання чи пірсинг. Групу підвищеного ризику складають ін’єкційні наркомани, а також ті, кому переливали кров до 1993 року (та сумна статистика свідчить, що і зараз, стаються випадки, коли разом з донорською кров’ю, передається страшний вірус).
Не підтверджені дані свідчать, що реальна кількість хворих на цю страшну недугу вже перевалила за 10% і має тенденцію до збільшення. Що робити? Державна програма по профілактиці і лікуванню гепатиту С має діяти! Вона мусить виконуватись, а для цього має відбуватись своєчасне фінансове наповнення. Не менш важливою є і роз’яснювальна-просвітницька робота, якою зараз, здебільшого, займаються громадські організації. Це також має взяти на себе держава. І починати треба з садочків і шкіл, де б на уроках здоров’я, в доступній і зрозумілій формі, дітям пояснювали про загрози і засоби особистої безпеки.
Французький актор Жерар Депардье, що отримав російське громадянство і мордовську прописку, прибув в чеченську столицю Грозний на запрошення Рамзана Кадирова, якого в Європі, називають «одним із страшних серійних вбивць нашого часу».
Не знаю як вам, а мені весь цей «Парад Побєди» за участю Депардье нагадує байку Крилова
«По улицам Слона водили,
Как видно напоказ —
Известно, что Слоны в диковинку у нас —
Так за Слоном толпы зевак ходили…»
Так, Депардье видатна особа. Його творчість заслуговує на те, що в будь-якій країні світу він був би найповажнішим громадянином. До речі, саме в Україні, а не в Росії він має свій бізнес. І з точки зору економічної доцільності Депардье мало б сенс отримати хоч би той же паспорт України, оскільки в Криму у актора є власні виноградники. У Росії в Депардье інтересів немає. За винятком участі в декількох фільмах і рекламі банку з характерною назвою «Радянський», обличчям якої француз став торік.
Тому мене дивує і смішить, як Депардье дозволяє себе обслинювати, від ніг до голови,на теренах від Мордовії та Чечні. Відповідно виникає питання, де-факто чи житиме новий громадянин Росії в оній країні і чи переведе свій капітал в Ощадбанк Росії, а також чи скористається послугами МММ? :whistle:
І навіщо потрібна Росії людина, яка не хоче платити податки на батьківщині?
Информационное сообщение №124: «Удар» — «освободители» нашей памяти»?!
Партия «Удар», во главе с В. Кличко, готовят законопроекты об «освобождении» нас от наследства советской оккупации, которое очень сильно мешает нам жить на этом свете! А именно: — начать с отмены праздничных дат — 23 февраля и 8 марта, ибо это идеологическое наследство советской оккупации которое никак не дает нам нормализовать свой образ жизни, потому, что мешает всем нам вернуться к источникам национальной идентичности!
Вот она «ударовская» цель!
А мы, дураки, не знали, что это мощная преграда, которая сильно мешает нам «припасть своими страждущими устами»к указанному источнику национальной идентичности! И это пока только намерения, а что будет если дать им власть? Наступит диктатура национальной идентичности!
Народ поднял «удар» на Олимп законодательной власти, так они сразу же начинают этот народ «отучивать» от «наследства» советской оккупации.
Вопрос: где это наследство? В памяти среднего и старшего поколения!
Ведь один мудрый поэт сказал: «Не стреляйте в прошлое с пистолета, иначе оно выстрелит в нас с пушки!»
В каждой украинской семье — есть это «наследие советской оккупации» и поэтому ударовцы готовятся сделать с нас — «зомби»!
Ведь до выборов эти ударовцы ни «гу-гу» о своих планах по возврату к национальной идентичности!
Это же лохотрон чистейшей воды!
Если это не правда, пусть те кто голосовал за «Удар», четко и жестко заявят и докажут, что ихние вожди гениальны в своем стремлении сделать нам стерилизацию нашей памяти на законном основании!
Я тут іронізую і не хочу нікого образити, але може хтось чув щось про майже вуз «Академія успіху»? Бо в них 70 напрямів підготовки по майже усім наукам. які тільки існують, вони все на світі гарантують….
Доброго времени суток! Как и обещал, общественные проекты, начатые нашей командой, продолжаем осуществлять, в том числе и по брендингу города. На этих выходных встречался с Денисом Визгаловым. Обсуждали дальнейшие действия по Кировограду. Концепция – есть (ее презентовали еще осенью на форуме), почти готов фирменный стиль. Теперь основная задача – раскрыть ее через ряд конкретных проектов. По ним мы также переговорили, но я считаю, что лучше всего идеи и механизмы их реализации обсудить в более широком кругу. Именно для этого на следующей неделе (12-13 марта) Денис приедет в Кировоград.
Напомню, концепция называется «Кировоград. Двигайся со вкусом». И, как по мне, одним из первых проектов, который необходимо осуществить в ее рамках, — должно стать оживление и обустройство нашей Набережной, преобразование ее в яркую, стильную, притягательную и самую необычную в Украине. Эта часть городского пространства должна стать активной. А для этого нужно объединить усилия власти, бизнеса, общественных организаций и, конечно же, самих неравнодушных горожан.
Прежде всего, там должны появиться нормальные скамейки и в достаточном количестве, освещение, клумбы, возможно, беговые дорожки, спортивные и игровые площадки… То есть, то, что создаст особую атмосферу, то, что оживит ее. Но все это нужно сделать со вкусом!
Для участия в мозговых штурмах приглашаю ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО тех, кто неравнодушен и небезразличен к Кировограду. Остальные же, кому не интересно вместе работать над подобными проектами, пусть остаются при своем мнении и не утруждаются написанием своих стенаний и желчных комментариев…
Чтобы принять участие в мероприятиях – достаточно здесь оставить свое согласие или связаться с руководителем областного информационно-ресурсного центра Ириной Жаровой. Время и место проведения сообщу дополнительно, так как в данный момент еще согласовываются.
