Рубрика: Авторские блоги

Как достали уже заунывные мантры о том, что три лидера оппозиции такие-сякие никакие. Давайте сравним. Кличко сейчас 42 года. Кем был Янукович в 42 года? Директором предприятия «Донбасстрансремонт». Кажется, депутатом Енакиевского районного совета. Кличко в 42 года — многократный чемпион мира, Герой Украины (причем звание это ему присвоил не какой-то Ющенко, а Кучма), лидер партии и крупной фракции в Верховной Раде. Есть еще куда расти, правда?

Яценюк в свои 40 лет был и спикером Рады, и министром, и Нацбанком руководил. Немного больше опыта, чем у Януковича в такие же годы.

Тягнибок в 46 лет — лидер парламентской фракции. Янукович в 46 стал зам губернатора Донецкой области. По всем понятиям о статусе, Тягнибок на эти годы круче.

Я их сильно не нахваливаю, слабостей у них много. Просто сравните биографии, и согласитесь — у парней есть куда расти. И когда какой-нибудь великий блогер из захудалого областного центра где-то в степях Украины называет их лузерами — то кто же он сам тогда?

И во втором поединке номинальные хозяева из «Астаны Тайгерс» ничего не смогли противопоставить уверенной игре кировоградской команде. Итоговый счет стал закономерным подтверждением перевеса нашей команды – 71-115 (17:30, 14;33,18:17, 22:32). В общем же, это был очередной матч, где мы превосходили конкурентов по всем статьям и могли позволить себе эксперименты. А «тигрицы» из Астаны сражались, как могли, порой не играли, а бились, не щадя ни себя, ни соперниц. Кстати, два следующих домашних поединка «Елисавет-Баскет» снова проведет 25 и 26 февраля с командой из Казахстана. А затем 1 марта мы сможем реально оценить наши чемпионские перспективы в битве на своей площадке с киевским «Динамо». И этого противостояния мы ждем с нескрываемым интересом и позитивным настроем. Это потом, 2 марта, будет Матч Всех Звезд в Кировограде. Но никакое даже самое яркое и красочное спортивное шоу не может сравниться с тем накалом страстей и эмоций, которые присущи битвам нынешних лидеров украинского женского баскетбола. Более подробно о сегодняшнем противоборстве здесь

Я конечно не знаю всех нюансов и тонкостей политики в Волынской области, но нынешнему губернатору Волыни Александру Башкаленко аплодирую стоя.

В отличии от большинства губернаторов западных областей — не обо….ся, не встал на колени перед толпой цивилизованных европейцев, которые его несомненно исключительно в гуманных целях били, наручниками на сцене приковали, водой поливали, взаперти держат.

Одним словом респект и уважуха.

Вот и все. Закочилось бездарное выступление сборной России по хоккею на домашней Олимпиаде в Сочи. Команда, на которую хоязева Олимпиады делали наибольшую ставку, на деле оказалась мыльным пузырем. Ни в одном из матчей россияне не показали хорошей, цельной игры и их поражение от финнов в четвертьфинале оказалось логичным и абсолютно закономерным. Все мысли по этому поводу читайте здесь

У мирний час в Україні гинуть люди. Не дивлячись, з якого  боку барикад вони гинуть – вони Українці. Життя дається Богом та батьками і ніхто не може бути його позбавлений. Тому, на мою думку, слід якомога скоріше зупинити силове протистояння. Адже у цьому силовому протистоянні не буде переможців, а програти може наша країна — Україна. Тому вважаю, що єдиний шлях виходу з цієї ситуації – зупинення бойових дій і переговори. Як би кому не хотілось – переговори. Переговори про проведення дострокових виборів Президента та  Парламенту. Лише так ми зможемо зберігти Україну для наших дітей.

Очень хотел написать восторженный отчет по поводу очередной разгромной победы «Елисавет-Баскет» в этот раз над «Астаной Тайгерс» -51:108 (11:29, 13:21, 12:33, 15:25), которая выступала в роли номинальных хозяев, а также блистательного дебюта в нашей команде американки Рене Тейлор. Глядя на счет -, вы поняли, что наш перевес был всеобъемлющим и безоговорочным. Но, когда пришел домой и увидел, что творится вокруг, то понял: большинство здравомыслящих людей моего восторга не поймут. Краткие мысли по этому поводу читайте здесь:

В суботу довелося мені зіштовхнутися з нашою медициною з іншого боку, так би мовити. А, враховуючи те, скільки зараз знову в нашій блогосфері заслужила коментарів медицина Кіровоградщини, вирішив, що варто й мені долучитися до обговорення медицини з боку пересічного громадянина. Не як лікаря, а як родича хворого (але медичну освіту та оцінку як людини, що має певні знання, я не можу відключити, тому вони були ввімкнуті).

Отже. Дворічна дитина одного з моїх родичів отруїлася. Постійне блювання, болі в животі. Дитину «злочинні медики» збираються покласти в 1-шу лікарню (зараз це — ЦМЛ, те відділення, що на волах, але більш звично звати це першою лікарнею). З дитячої обласної відправляють в першу! Треба їхати. «Тыжврач»!

Спочатку я дуже слабко собі уявляв, навіщо я там потрібен. Бо в дитячих хворобах я таки не спеціаліст. Тому чим я там буду корисним? Тим не менше, обов’язок родича, їхати треба. Тим більше, що бачив я жахливі фото про дитячі відділення першої, треба завадити планам «зловмисників».

Приїжджаємо. Приймальний покій. Що мене вразило? Ні, не бідність умов, я вже звик до цього. Я, взагалі-то, починав свою роботу з 1-ї поліклініки, а тодішня перша міська лікарня була одним медичним об’єднанням з нашою поліклінікою, і я щотижня в тій лікарні консультував хворих як гематолог. А вразила мене… Професійність та чіткість дій сестрички, що була на приймальному покої.

Одразу черга запитань (після того, як чітко було вказано, де хто має розміститися). Записали, коли останній раз відвідував дитячий садочок, номер садочку, все, що їла дитина. Дзвінок до лікарів. Хвилина-дві — з’являються два лікарі. З відділення та з дитячої реанімації.

Лікар з реанімації (Тетяна Анатоліївна, як я дізнався згодом), звільнивши живіт дитини одразу тихо сказала: «Так, це мій». Потім чітко пояснила, що страшного немає нічого, але надійніше буде класти не у звичайне відділення, а таки в реанімацію. Бо погані ознаки — знижена температура та зневоднення. Треба забезпечити серйозний догляд та краще не ризикувати. На дурне запитання, чи не можна все вирішити вдома, враховуючи двох родичів-лікарів — отримав розумну та аргументовану відповідь, що про домашнє лікування не може бути й мови.

Таки правда те, що людина може дивитися без кінця на три речі: вогонь, воду та на те, як працюють інші люди. Я бачив роботу професіоналів. В тих умовах, які є. Умови реанімації оцінювати не стану, звісно туди мене не пускали.

Але я мав змогу побачити справжню роботу справжніх професіоналів!

Дякую вам за це, колеги! І Тетяно Анатоліївно, і інші, імена яких я не дізнався: лікар дитячого відділення, сестрички та санітарочки реанімації та приймального покою! Вам не часто кажуть це просте слово «Дякую». Якось це помітно. Вашу роботу часто не помічають, поринаючи в свої турботи. Але ви її виконуєте дуже професійно. Хоч і не надала вам держава гідних умов праці!

Навіть казати нічого не буду, що не було жодних поборів, вимог щось платити.

Ну ось таким в мене був досвід цієї суботи. Ще раз дякую колегам з Центральної міської лікарні, стаціонар №1!

Информац. сообщ. №211:

«Напалм реальности!»

Происходит удивительный процесс, и причем, с каждым разом все более и более удручающим!!!

Каждый новый расчет, каждая новая информация сбывается все с более и более большей точностью!!

На данный момент, средний показатель реализации прогнозов достигает уже 96,7%, черт побери.

Не помогает снижению этого показателя даже введение «цифровых инградиентов» в систему координат азимута реализации во времени и пространстве!!

Замечена такая «железная» закономерность, чем жестче и яростнее мои оппоненты проявляют свое несогласие с прогнозной информацией, тем более это показатель еще более точной реализации расчетного сценария события в будущем.

Такие люди выступают (помимо своей воли) резонаторами усиления энергии реализации тех прогнозов, против которых они так яростно выступают. Но этим они «обесточивают» себя, даже до критическо-необратимого уровня!

Своей «яростью несогласия» они атакуют уже не меня лично, они атакуют системную информацию, которая действует в автономном режиме после ее публикации.   И чтобы «выжить», она с помощью механизма полевой саморегуляции атакует в ответ «агрессора», который своей категоричностью использует принцип раковой клетки!

Те, которые используют в своей «агрессивной категоричности» этот принцип, подлежат «ликвидации», ибо часть не может и не имеет права подчинять себе управление целым!

17.02.2014г.                                                 Гладиатор.

Шановні блогери та небайдужі читачі УЦ. Так вже сталося, що питання корупції не сходить зі шпальт ЗМІ. У 2014 році одним із пріоритетів діяльності влади стане боротьба з корупцією, про це заявив Президент України.

Варто зазначити, що питання корупційних діянь, чітко прописані в Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції». І коли уважно цей Закон прочитати, то стане зрозумілим, що переважна більшість українців є в тій чи іншій мірі учасниками корупційних дій.

Ми вже звикли до того, що в певних закладах і установах, для того, щоб отримати належне, підкреслюю належне, тобто передбачене законом і те, за яке певна особа отримує заробітну плату, ставлення – треба щось дати цій особі. І це не ті, ненажерливі корупціонери, які крадуть з державного бюджету мільйони і мільярди, тих, здебільшого, люди, дякуючи ЗМІ, вже знають в обличчя.

Але пост задумувався для висвітлення «простих здирники» місцевого ґатунку, з якими ми, кіровоградці, змушені стикатись щоденно. Звісно коли ця тема буде цікавою громаді. Кажу одразу, не мав на меті ділити когось за партійною приналежністю. Просто таке собі міні-дослідження де в Кіровограді «беруть на лапу».

Буду радий бачити коментарі найширшої, небайдужої, аудиторії, всіх кому що є розповісти про певні випадки корупційних діянь, які мали місце з ним(нею) особисто, чи просто були почуті від знайомих.

Ще одна мета посту: «Попереджений – означає озброєний!». Можливо, звісно коли ті історії будуть, хтось знайде для себе матеріал для роздумів. А можливо, та особа, яка полюбляє отримувати за свою, вже оплачену державою роботу, «додаткову подяку» непередбачену законодавством, почитавши пост одумається. Зрозумівши, що згідно Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», вчиняє посадовий злочин.

А можливо не буде ніякої реакції. Подумає собі шановна громада, що це питання не варте дискусії…

Побачимо.