Так чи інакше політичні маніпуляції на етнічному ґрунті у різні часи знаходили своїх прихильників. Знаходяться і свого роду вчителі патріотизму. Не рідко від таких ідейних пропагандистів можна почути слова про те, що в нашій країні щось погано, а от закордоном, у «цивілізованих європейців» поляків та німців все добре. Вони їдуть на заробітки закордон – у цивілізацію, а потім вчать як правильно всіх інших, бо досвіду набралися. Вчать, як любити Україну і представники далеких діаспор з США, Канади Австралії та ін. Вони, чи їхні пращури давно покинули територію сучасної України з тих, чи інших причин. Сьогодні ж із-за океану хочуть навчити нас, як нам будувати власну державу і знаходять таких самих недолугих послідовників. Багато вчителів патріотизму в Західних регіонах нашої держави. Вони вважають саме західноукраїнські діалекти єдиновірною Українською мовою і теж знаходять своїх послідовників, які через власну неповноцінність хочуть долучитися до того сакрального «бандерівського патріотизму», єдиновірного і правильного, щоб не виглядати в очах у своїх львівських учителів варварами – «москалями».
Постає ряд критичних, але слушних запитань. Чому західно-українські ура-патріоти чи їх батьки виїжджають на заробітки у Польщу, та інші країни, замість того, щоб піднімати Українську економіку. Чому учителі патріотизму з діаспори не повертаються жити в незалежну Україну. Чому ті, хто кричить на все горло про «патріотизм» нічого не роблять для своєї держави, натомість лише збільшують соціальне напруження і при першій ліпшій нагоді виїжджають закордон. Чому навіть так-званий патріотизм який насаджують деякі політичні сили правого спрямування лише спричиняє в суспільстві дисгармонію і конфлікт цінностей. В кінці-кінців, чому до цих пір ті називають себе поборниками «Національної ідеї», так і не змогли її сформулювати. Більше того, замість пошуку універсальних цінносте, які б змогли об’єднати українське суспільство зі сходу на захід, з півдня на північ горе-ідеологи правого руху дезінтегрують суспільство за рахунок розгортання конфлікту на історичному і міжрегіональному ґрунті.
Мабуть, все-таки, «ура-патріотам» легше любити Україну у Варшаві, у Берліні. Легше кричати на все горло про любов до мови, послуговуючись діалектом окремої місцевості і хаючи літературну. Набагато легше розгортати конфлікт на історичному, ціннісному та регіональному ґрунті ніж любити свою країну і поважати своїх співвітчизників. Бо будувати – набагато складніше ніж руйнувати. Тож, я закликаю усіх громадян України, незалежно від етнічної чи релігійної приналежності бути добрішими один-до одного і розбудовувати нашу державу на благо усіх її громадян, послуговуючись нормами моралі і здорового глузду, зі своєю головою на плечах!
Любов до України має об’єднувати!
У Москві!
Саша, ты о чем? Не о любителях ли поболеть за судьбу Родины, сидя где-то в Испании, Аргентине или в Германии?
О том и не только)
О канадской дияспоре,которая учит нас жить,но не торопится переезжать на ПМЖ в Украину?
Саша, ты уж напиши, о чем это ты. 😉
Совсем не ясен смысл. :unsure:
обновил)
Хотел немножко подержать интригу)
Зрозумiла. Я не маю навiть такого права — любити Україну. Така можливiсть є тiльки в тебе, Вьюна та Алєкса. :scratch: 🙂
Чому?
Тому. 😉
не розумію…
Саша, твоя статья как-раз о таких, как я. Из Украины я уехала в 1988 году. Значит все, пора забыть о том, откуда я родом. И ни в коем случае не преживать о том, что происходит в Украине сегодня. Хазяева теперь другие. Любовь к родине , оказывается, должна заканчиваться в момент пересечения границы Украины. Только , Саша, ты забыл (в силу своего возраста), что очень много мигрировало населения в СССР. И судьбы у людей не такие простые и определенные, как тебе бы хотелось.
Чем вы лучше тогда националистов? Просто вместо национальности, у вас другая дифференциация — место проживания.
… хозяева…
Тебе трудно понять чувство любви к Украине украинцев, живущих сейчас за ее пределами, именно потому, что ты всю жизнь живешь в Кировограде.
Именно свой невыезд за пределы Украины ты хочешь поднять до уровня великого достоинства и преимущества. Но так ли это на самом деле?
Я знаю немало людей, которые из-за границы помогают многим украинцам, живущим в Украине. Просто потому, что душа болит за них.
Мне не понятно, о каком единении украинцев ты говоришь, разъединяя людей местом жительства. :unsure:
Оксана, думаю, Вы преувеличиваете проблему в данном конкретном случае — может, Саша имел в виду нечто другое? Ну не так четко выразил свою мысль. Так иногда бывает: рука опережает мысль 🙂
Oxana
:good: :good: :good:
Пусть тогда учится выражаться правильно. 🙂
Оксана, в контексте статьи я имел ввиду людей, которые покинули нашу страну «по идейному» принципу.
Моя Бабушка, уроженка Тернопольской области почти всю жизнь прожила в Казакстане, осваивала целину.
Оксана, в контексте статьи я имел ввиду людей, которые покинули нашу страну «по идейному» принципу.
Я говорю, о тех «учителях жизни», которые находясь в Канаде, Германии, Польше и других уголках «цивилизованного» мира, пытаются нас учить как любить свою Родину.
Я выезжал за пределы Украины.
Но вот дискутировал с «ура-патриотами» и под впечатлением написал этот пост.
Саша, я живу тоже в уголке «цивилизованного мира». И я уверена, есть немало тех, кто воспринимает мои комментарии именно как попытку «учить как любить свою Родину».
Поверь, такое разделение людей неверно в корне: есть много как полезных, так и вредных людей для Украины, как внутри, так и вне. И различный жизненный опыт людей может быть только полезен в поиске правильного пути. Главное — не забывать анализировать услышанное. Истина всегда где-то посредине.
Извини, что встреваю в ваш с Оксаной диалог, но цивилизованный мир ты вполне можешь писать без кавычек. Особенно если говоришь о Канаде, Германии и Польше.
А еще учти, пожалуйста, что немало этих, как ты говоришь «учителей жизни» регулярно тратят свои кровные на помощь больным украинским детям, на выставки украинских художников, на организацию концертов украинских артистов, на стипендии украинским студентам и на многое другое, чем должно было бы озаботиться наше правительство и наше общество. Если ты не знаешь об этом, если об этом не пишут в газетах и не показывают по нашему Тв, это не значит, что такого нет в природе. И не нужно фыркать в ответ на их поучения — эти люди не хотят нам зла, можно быть более терпимым.
Саша, столько букв ради одной ключевой фразы:
«Любов до України має об’єднувати!»
Сейчас ситуация такая, что легче уехать из страны, чем что-то для нее сделать. Человек всегда ищет там , где ему удобнее, теплее. Так что все, кто остался в Украине -практически герои…
Iskander, демагогія і пустодзвін! Їх не замаскувати навіть твоєю українською. Хлопче, ти взагалі ПРО ЩО хотів сказати?
Маєш якісь конкретні ХфаХти — в студію плз, обговоримо. Ти роздратований негативним ставленням діаспори до регіонської влади? Так таких, НЕВДОВОЛЕНИХ нинішньою владою, в самій Україні десятки мільйонів. Особисто я готовий віддати за кожного «діаспориянина», зокрема і такого, як Oxana, сотню МАНКУРТІВ з України, котрі пишуть, подібну твоїй, МАЯЧНЮ. :wacko:
Ефим Леонидович, я это понимаю, и только за то, чтоб они нам помогали, но вот пост совсем не об этом. А о деятельности разнообразных «патриотических» (в кавычках) движений и их идеологов, которое не всегда позитивно отражается на обществе. К примеру, ну зачем раздувать конфликт пытаясь героизировать Бандеру, УПА, Дивизию Галичина, и тд… Разве это главные критерии патриотизма?
АВтор,вероятно,имел ввиду такие факты:
«факт остается фактом, какие “теплые” отношения Мировой Конгресс Украинцев имел лишь с “оранжевыми любіми друзьями”! Именно диаспора первейшей поздравила в 2005 году президента Ющенко через “оранжевого друга” Романа Зварыча, который английским языком владеет куда более искусно, нежели украинским, с избранием на Президентство. И почему же теперь Диаспора Евгения Чолия так подвергает критике нынешнее правительство? На самом деле, Мировой Конгресс Украинцев представляет собой неправительственную организацию, которая существует на донорские и спонсорские поступления. И или не высказывает он, таким образом, волю доноров?
Иногда со стороны СКУ даже звучат мысли о невозможности сотрудничества диаспоры с администрацией Януковича-Азарова, политика которой по утверждениям некоторых делегатов, в частности предыдущего президента СКУ Аскольда Лозинського, формируется в Москве. И такие выражения звучат тогда, когда Президент Янукович заявляет: “Я действительно желаю встретиться с руководством Мирового Конгресса Украинцев. Считаю, что это – ведущее объединение всех общественных организаций украинской диаспоры”.
Совершенно верно)
А ось це твоє Iskander :
«……знаходять своїх послідовників, які через власну неповноцінність хочуть долучитися до того сакрального…..»
….просто КРУТО!
Особливо — «НЕПОВНОЦІННІСТЬ» — по вашому, по-табачнікіському :good:
Хоча….. десь раніше, здається в Німеччині 30-х, щось подібне вже лунало.
К стати. В среде самих националистов из Дальнего зарубежья по-прежнему существует конфликт между представителями разных течений
P.S.
…….щось подібне вже лунало.
І як не дивно, таки ОБ»ЄДНАЛО німців. :scratch:
О мигрантах.Помню Ющенко в Америке произнес громкую речь. ГОд 2005. Мол, демократия победила. Возвращайтесь, друзья из диаспоры. Возвращайтсеь, украинцы. Приехали единицы…
с таким, обращайтесь лучше к свободовцам, ибо этот пост в основном о них и их заграничных спонсорах
критикуя движения и идеологов, не забывай о самых обычных людях, которые просто любят свою Родину.
Говорить и делать — разные вещи.
Напомнило чью-то рекламу про «Жінку американку»
Не переводь стрілки і облиш свободівців з їхніми скелетами у шафі. Я процитував автора поста.
Стоп! А, дійсно, хто автор?….
…. пост написаний українською, я звертаюся до тебе українською, а ти відповідаєш і коментуєш російською. То ти хоть сам текст читав, в якому нічого НЕ ЙДЕТЬСЯ про «Свободу»!? Як, між іншим, і про любов до України, і про об»єднАння українців. :unsure:
ибо єтот пост о них
Шановний!
Говориться про комплекс неповноцінності притаманний тим «патріотам» які сліпо копіюють все притаманне західним регіонам Україїни.
«Так что все, кто остался в Украине -практически герои…»
Звучит то как гордо… 😉
Могу себе представить как обрадуется алкаш дядя Федя, прочитав такие строки. Теперь и он герой. :yahoo:
Дело в том, что многие украинцы из дальнего зарубежья именно делают и делятся заработанным. Или вам обязательно нужно жертвоприношение в виде разрушенных семей, брошенной работы? Иначе никак?
Или проживание в Украине — это самое главное и определяющее, чтобы считать себя просто украинцем?
В конце-концов, граждане Украины (в этом понятии фактор проживания на территории определяющий) и так обладают намного большими правами, чем просто украинцы. :unsure:
А потом не забывайте, что у многих, кто живет сейчас за рубежом, есть родные, которые продолжают жить и работать на территории Украины, есть история их корней (бабушек, дедушек), которые так же, как и ваши отдали жизни за Украину. И вы считаете, что имеете право взять все и перечеркнуть? :unsure:
Пускай помогают, я ж не против) Но зачем граждане других государств лезут во внутреннюю политику Украины?
Каким образом они лезут? Советами? Все-равно любое решение во внутренней политике Украины зависит, в первую очередь, от граждан Украины. И вообще сегодня трудно представить себе, что какая-нибудь страна может находиться в изоляции. Поэтому советы извне будут (и из Москвы, и из Канады). А вам решать, какую дорогу выбирать.
:good: :good: :good: :good: :good: :good: :good:
Iskander, чем дальше в лес, тем толще партизаны?
….в тексті цілком однозначно стверджується, що певна частина украінців (за змістом -західних) через власну НЕПОВНОЦІННІСТЬ(!) хочуть долучитися до того, що інша частина громадян (за логікою автора, зрозуміло, — ПОВНОЦІННА) вважає неприпустим. І ні про які «комплекси» мова там не йде.
До расизму, звичайно, ще далеко, але, пане політолог, перші впевнені кроки ти вже робиш :negative:
Я всегда считал, что имено в эмигрантской среде, а именно Канады и США, находится максимальное количество людей, которые готовы послужить Украине не ради собственного кошелька, а именно за идею, послужить идее построения и развития украинского государства.
Если бы весь состав ВР поменять на людей диаспоры, это был бы большой шанс для Украины.
про Кетрін Чумаченко мовчу)
Если-бы оно было так, то за последние 20 лет вот это «максимальное количество людей, которые готовы послужить Украине не ради собственного кошелька, а именно за идею» уже давно бы перебрались на родину предков , но увы их нет и не будет никогда..Люди это такая сволочь, что свое «теплое место» без принуждения или-же без больших денег, никогда не поменяет на что-то хужее. Даже ради идеи…
А почему именно за последние 20 лет? :scratch: :wacko: До этого все было в порядке? :wacko:
Не судите всех по себе.
Пример таких людей из России: Познер, Кончаловский. И денег у них достаточно, и возможность жить в Европе тоже есть. Почему -то эти люди продолжают жить и работать именно в России. И в Украине такие есть. Можете не сомневаться. Просто Вы с ними не знакомы.