Вже й не знаю, чи пожартував Дмитро Кобець, чи серйозно попросив проанонсувати, але я поставлюся до цього дуже відповідально. 🙂 Сьогодні у звичний час о 19.45 на каналі Кіровоград випуск ток-шоу «Ми» буде присвячений шкільним і не тільки музеям Війни 1941-1945 років.
Часу обмаль було, можливо висловився сумбурно. Мені взагалі, як старому бандерівцю із претензіями на об’єктивний погляд на ті події 🙂 важко було висловитися лаконічно та по суті справи. 🙂
Сподіваюся, більшість коментарів буде саме після перегляду (або в ефірі, або на сайті) програми. Цікава думка блогерів на тему, чи дійсно шкільні музеї можуть виховати почуття патріотизму в дітей, чи важлива саме кількість цих музеїв, хто окрім ентузіастів має опікуватися наявністю та життєздатністю цих музеїв…
Одне скажу, програма завершилася (точніше, її запис), але не менш цікаве обговорення теми продовжувалося. Ну, як на мене. Взагалі є сенс ще записувати те, що відбувається після «фінального свистку» та інколи видавати в ефір «невидане». Це вже рац. пропозиція Дмитрові та творчій групі ток-шоу «Ми». 🙂
І ще одне. Я помітив, що навіть, коли йде запис програми, то в ефір потрапляє все в режимі прямого ефіру, тобто нічого не вирізається, а просто видається те, що було на запису. Принаймні, я кажу за ті програми, в яких приймав участь. Особисто від мене за це — респект!
…чи дійсно шкільні музеї можуть виховати почуття патріотизму в дітей…
==============================
Вполне могут и даже, некоторым это удается. Я могу похвастаться, что в школе, в которой я учился (ООШ №22), есть музей ВОВ. Даже, думаю, один из лучших. Очень любил в него ходить, слушать истории о вещах которые там были. Другое дело, что нынешнее подрастающее поколение, постепенно забывает о таком отрезке истории как ВОВ.
Трагічна історія Україна.Патріотами своєї землі українці були завжди. При срср експлуатувався лише патріотизм по відношенню до радянської системи. Тому всі музейні експонати присвячені цьому періоду були підкреслено химерними, неприродньо формальними з присутністю купи штампів. Люди не дурні і відчували цей холод і формалізм.Не обійшов він і епоху Другої Світової Війни. Тому з часом наші музеї перетворилися на забуті, порожні коридори.
Відвідинами яких було найнуднішим заняттям для старшокласників. У 90-х влада взагалі забула, що у нас є музеї і ветерани другої світової війни. Зараз в епоху радянського реваншизму, нинішня влада намагається за допомогою цих забутих музеїв і стендів присвячених тій війні, реанімувати інтерес до колишнього совка.Намагається це назвати вихованням патріотизму. Але робить це вона все так само формально і бездушно, по советськи. А значить все це приречено!
Як людина, яка за службовими обов»язками в радянські часи певною мірою опікувався музеями, міг би поділитися своіми роздумами і спостереженнями щодо цього питання. Але Дмитро обіцяв мене запрошувати лише тоді, коли в темі будуть «шкідливі звички», на яких я знаюся. Оскільки в мене таких одна, то і шансів висловитися — один на тисячу 🙂
Якщо серйозно, скажу тут лише одне: багато чого (якщо не все) залежить від ОРГАНІЗАТОРІВ, якщо хочете, фанатів цієі важливоі справи, не за обов»язком, а за покликом серця і душі. Знав таких декілька. Але серед них все ж таки виділив би Віктора Присяжнюка із згаданоі тут СШ№22. і директора (старий став, забув вже прізвище, здається Кулик) Красногiрського музею історії пiдпiльної молодіжної органiзацiї «Спартак».
Muser говорит: нынешнее подрастающее поколение, постепенно забывает о таком отрезке истории как ВОВ.
———————————————-
Навряд чи можна забути те, про що не знаєш. А такі знання саме і дають музеі ВОВ.
І переоцінити іх важливість (необхідність) дуже важко.
Музей ВОВ в Хащеватской сш Гайворонский р-н. Три большие комнаты с огромным количеством экспонатов. Экскурсия заняла у нас с друзьями добрый час. Абсолютно живой музей — дети крутятся, экспонаты поступают.
Кстати о креативности 🙂 Хотите знать как в этой школе поддержали инициативу обл. центра по посадке чорнобривцев? Хащеватские дети высадили их в виде георгиевских ленточек — оранжевые полоски чередовались с темнозелеными.
«Щоб ота Швейцарія маленька
З кожним днем все більше розросталась!
І щоб завжди любляче серденько
В Хащувате рідне своє рвалось»
Той край взагалі дивний. Відрізняється від сходу Кіровоградщіни.Більш схожий на Вінничину. Люди цікаві,співучі.
Колись був проїздом. 😉
Вікторові Павловичу й присвячена більшість програми. 🙂 :yes: :good: Віктор Присяжнюк — не побоюся цього слова — головний герой цього випуску, побачите.
А от стосовно того, що музей дає знання чи виховує, тут я трохи не погоджусь. Саме по собі існування музеїв дуже важливо, не про те мова. Але якщо людина не має попередньо знань, то перебування в музеї навряд саме по собі дасть знання, а тим більше — виховає людину.
Інша справа, якщо людина отримала достатньо інформації, тоді вже музей дуже важливий, це необхідна ілюстрація. Хоча тут вже не кількістю треба брати (не треба прагнути наявності музею в кожній школі), а якістю. Так мені здається.
Интересно хотя бы фотографии увидеть этого села. 🙂
Я не во всем соглашусь с тобой, Андрей. Интерес и вопросы часто возникает именно после первого посещения музея, когда ты своими глазами видишь предметы и документы прошлого. Поэтому даже без предварительной подготовки посетителя музеи дают определенные знания и образовывают людей.
Села или музея? Музей вот — маловато, конечно, но хоть какое-то представление: http://gayvoron-rvk.ucoz.ua/index/s_khashhuvate/0-39
http://gayvoron-rvk.ucoz.ua/_si/0/49456628.jpg
А чого тітки в польтах? Опалення в музеї нема?
Спасибо, Ефим Леонидович. Здесь фото и Хащеватого есть.
:good:
Навіщо далеко їхати, у нас в місті є свій унікальний музей в ЗОШ №22. Мій друг — директор школи Борис Стефанович завжди буде радий зацікавленості громадскості до цього музею. А чому б не зібратися блогерам та не відвідати цей музей? Причому там істрорія Кіровограду в часи ВВВ.
Оксано, насправді, я можу помилятись. Але мені дуже здається, що так може статися в одиничних випадках, коли людина нічого не знала, випадково потрапила в музей і стала раптом цікавитись. Мені здається, що для такої цікавості має бути підґрунтя. Але це не те питання, де я впевнений на 100% в своїй правоті.
Ех, я ж просив подивитися програму. Антоне, ну ти, блін, Америку відкрив! Про музей в 22 школі говорилося в програмі, потім Ваня про нього написав, потім Горожанін. Але ідея його відвідати — непогана. Тільки я особисто не зможу підтримати цей захід в будній день в робочий час.
та в мене ж немає цього каналу
Подивився. На мою думку, потрібно було б і директора 22-ї школи запросити. До речі, посади»директор шкільного музею» не існує.
вопрос, безусловно, в тему 🙁 Вот они бы вам ответили достойно.
Ага, ну тоді на днях її можна буде подивитися на сайті.
http://kodtrk.tv/index.php?option=com_k2&view=item&layout=item&id=16&Itemid=14
є єдиний директор школи! Це достойна людина. Борису Стефановичу здоров’я!
Звісно, не існує, адже така людина працює на громадських засадах. Борменталь, не перетворюйтесь на чиновника, залишайтесь нормальною людиною.)))
Кілька думок:
Це мають бути музеї школи. Там будуть і герої ВВв, такий музей буде «живішим».
Їх ( шкільних музеїв) головне призначення — виховання патріотизму і національної гордості. Якщо так, то такі заклади мають бути у кожній школі.
У музей школи має бути вльний доступ. Гадаю, зараз із цим проблеми.
Андрію, дякую за блог. МИ нічого і ніколи не вирізаємо. Режим прямого ефіру, за принципом «сіли-встали» ( окрім браку , звісно).
Антон Шевченко, а чого у вас немає цього каналу? Кожен чиновник, який поважає себе, повинен мати можливість дивитись КОДТРК.(напівжарт)
МИ нічого і ніколи не вирізаємо. Режим прямого ефіру, за принципом «сіли-встали» ( окрім браку , звісно).
=========================
І ще раз — респект! :good: :good: :good: :yes:
Як на мене, це дуже важливо.
Та я ж з усіх сил стараюся не перетворитися! :yes: Навіть до Борменталя повернувся! :yahoo:
Тільки одне питання, якщо не секрет. Чия була ідея теми програми?
В мене таке враження, що ви знаєте відповідь.)
пан Буртак.
Постскриптум, так би мовити.
Дмитрові респект. І за тему, і за ведення. Майже всі аспекти теми піднято і обговорено.
Декілька власних думок….
Почну з кінця. З питання, яке залишилося без відповіді (не з вини ведучого): Подальша доля шкільних музеів, зокрема СШ№20. Дай Бог здоров»я Віктору Павловичу і іншим його колегам ентузіастам, але всі ми не вічні.
1. Необхідно зробити детальний опис всіх експонатів і задокументувати його, враховуючи один ВАЖЛИВИЙ момент — яка частина експозиціі є власністю Віктора, а яка школи. Наскільки мені відомо, відсотків 70 належить йому особисто (затятому колекціонеру). Наступним кроком повинен стати «стіл переговорів» між, власне, В.Присяжнюком, а також Б.Набоком і представником міськоі влади (в нагоді став би досвід Сергія Степановича :-). Самим оптимістичним результатом став би Заповіт Віктора Павловича і гарантіі («охоронна грамота») міськвиконкома, що унікальна цілісна (за описом) колекція буде збережена, а не піде в приватні руки чиновників, адже зразки там є дуже коштовні! Це стосується, між іншим, і родичів-спадкоємців Віктора. Думаю кращою гарантією стало б надання окремого приміщення музею на посьолку Гірничому і рішення сесіі щодо його охорони на кшталт культурноі пам»ятки міського значення. Звичайно, поки ще директором школи Борис Стефанович і в здравіі В.П.П., ніякоі загрози музею немає. Але…. І потім буде вже пізно.
2. Пам»ять, це корінь слова «пам»ятати». Мене звичайно вразили оті молоді люди на вулиці, які навіть не знають, що таке ВОВ, коли вона почалася і не можуть назвати жодного героя тієі війни. Хіба що Сталіна :wacko: Але я абсолютно переконаний, що вихованців СШ№20 серед них не було. І не могло бути! Не знаю, як у них складеться з «ПАМ»ЯТЮ», але. коли почалася і закінчилися ВОВ, якою ціною дісталися перемога і ім»я справжніх Героів, думаю вони ЗАПАМ»ЯТАЛИ (після відвідин свого шкільного музею) на все життя.
3.Погоджуюсь з Калкіною, Дацькою і Андрієм Гардашніковим, що функціі музеів (шкільних в тому числі) змінилися корінним чином. Раніше вони існували як пропагандиський інструмент під гаслом » КПСС — залог всех наших побед». Сьогодні іх функціі зовсім інші — повертати історичну па»ять народу і сприяти вихованню у молоді пошани до своіх дідів і прадідів, поваги до національних святинь.
Це, Валеріє Леонідовичу, якість нашої сучасної освіти… І це загальна важка тема: як грамотність письмова, так і знання історичні. І ідеологія (про яку казалося на програмі) тут має насправді (як мені здається) дуже невелике значення.
Хотів я у освітян запитати, часу не вистачило: а чого ж з програмою шкільною не так? Чому Війні 1941-1945 років виділено так мало часу? Начебто в нас Міністр освіти такий весь проросійський, так багато про ВВВ казав? І що ж? Де дії? Де програма по вивченню в школах події тих років?
Що ще хотілося б… Хотілося б більш широкого погляду на події тих років. Не так, що була класна країна СРСР, поганий Гітлер напав на Сталіна, а Сталін талановито розгромив Гітлера…
Подвиг ветеранів беззаперечний. Але дуже багато важливого залишається поза увагою. Це і нацистська ідеологія. І зовсім бездарне ведення військових дій на початку. І дуже великі жертви, можливо, які не мали б бути такими великими… І наявність інших учасників, серед яких, я впевнений, також багато героїв, які боролися за свою землю, за свою Україну… Можливо, серед них були такі, яких оббрехали пропагандою…
Мені здається, що мине багато років, і історики стануть розбиратися з архівними документами не через кут політичного світогляду, а суто науково… Можливо, тоді буде менше пафосу, але більше користі та правдивої інформації…
Точніше, Валерію Леонідовичу. От мені цей кличний відмінок важко дається! Зараз побачить наша блогерська вчителька та буде лаятись. 🙂
Чесно — не знав. Якби не ця тема Андрія, навіть не знав би, про що сьогодні МИ буде. Дякую за відповідь.
Валєро, мова про 22-у школу.
не буду лаятися…
я рада, що ти сам бачиш помилки)
🙂 :rose:
Поки поки на посту министра Табачник,ніхто цю «бєндєровщіну» в музеї не пустить.
Поинтересовался у внука как обстоят дела в школе по информации о Второй мировой.В рамках программы,т.е. никак.Вот с чего начинать надо!Потом и музеи подобного рода будут востребованы в должной мере,скажем так.Но,боюсь,пока в министрах образования на всех уровнях,от Киева до р-на будут сидеть бездари,ничего,никому не будет нужно.А на любительском уровне,не получится ничего…
Так Сергію, саме СШ № 22.
Тут можна обійтися і без надання окремого приміщення, але обов»язково треба визначитися із СТАТУСОМ музею з усіма наслідками: утримання, охорона, відповідальні… Цивілізовано вирішити всі майнові права.
Тільки так можна зберегти його для майбутніх поколінь кіровоградців.
Погоджуюсь. Саме так: потрібно визначитись.
«Підпільних груп ОУН, за даними СБУ, діяло на теренах Кіровоградщини не багато, і не мало, а – 431…
Довгий час на інформацію про діяльність УПА в роки другої світової було накладено жирне табу партійними та іншими репресивними органами.
Пошуковці Всеукраїнського братства воїнів УПА імені генерала Романа Шухевича (Тараса Чупринки) на Кіровоградщині встановили місце розстрілу гітлерівцями 6 січня 1944 року, за два дні до приходу радянських військ в Кіровоград, 50 мешканців села Лозуватка Компаніївського району за належність до УПА та симпатії до українських патріотів. Акція знищення відбулася на території госпіталю по вулиці Биковій, 1. Тіла розстріляних воїнів УПА та селян німці скинули на дно колодязя, що був на території шпиталю. Нині колодязь вже зрівняно із землею, але місце, де він знаходився – відоме.
Встановлені майже всі імена загиблих, шестеро з яких були членами Української Повстанської Армії, що діяла в 1941-1945 році на терені області. До числа шістьох безстрашних воїнів УПА лозуватчан належать і сільський староста Григор’єв, директор МТС Данов та завідуюча сільським млином Високолян.
Крайова управа Всеукраїнського братства воїнів УПА імені генерала Романа Шухевича , ще в жовтні 2005 року звернулася з відповідними листами до тодішніх заступника голови Кіровоградського ОДА Анатолія Ревенка, голови обласної ради Миколи Сухомлина, а потім і кіровоградського міського голови Володимира Пузакова з проханням надати дозвіл на встановлення меморіального хреста на місці загибелі патріотів України, але і досі не отримала взагалі ніякої відповіді.
Пішов уже восьмий рік владної мовчанки. На нинішню владу тим більше надії ніякої, бо немає «дозволу на українську пам’ять» в Україні»
Можна кілька запитань?
1. Що робили 50 мешканців села Лозуватка на території госпіталя по вул. Биковій?
2. Яка повинна бути глибина колодязя, куди скинули 50 тіл?
3. Шестеро були членами УПА. А інши 44?
4. Хто сказав, що «немає «дозволу на українську пам’ять» в Україні»».
Запитую без усіляких натяків. Дійсно цікаво.
Школьные музеи,безусловно,один из важных инструментов воспитания чувства патриотизма у школьников,интереса к гуманитарным дисциплинам.Было бы хорошо,если бы они были в каждой школе.Правда,это требует денег,специальной подготовки историков в области источниковедения,специальных исторических дисциплин.Кстати,в самих школьных учебниках дается материал по некоторым из них(нумизматике,палеографии,хронологии).Краеведческая,музейная работа педагога должна быть оплачиваемой.
Что касается «боев за историю»,то они неизбежны.Советской власти уже нет,а правды в истории не прибавилось.Для выработки самостоятельного мышления учеников,необходимо обращать внимание на первоисточник исторического знания-артефакты.Их сбор,описание,изучение,то есть все то,что подразумевает музейная работа,поможет ученикам обрести почву для анализа исторических концепций ,фактов.Им будет легче понять,что оценка событий прошлого начинается со внимания к источниковой базы,на основе которой они описываются.Этот подход-одно из условий для выработки самостоятельного взгляда на историю,критического отношения к тому,что публикуется в книгах,СМИ.
Повністтю ця стаття надрукована на сайті
http://www.pereveslo.org.ua/index.php/suspilstvo/item/38-коли-буде-дозвіл-на-українську-пам’ять?.html
Автор Анатолій Авдєєв.
Я так розумію, що це звернення повинно знаходитись в архіві нашої мерії.
Вам Дьячук, не складе труднощів його знайти і провести службове розслідування.
А заразом з’ясувати, а чи був холокост?
Я особисто впевен,що був!!!
Але э люди,які стверджують, що не існує свідкі знищення 6млн євреїв,
не існує свідків, що поряд з крематоріями стояли газові камери,
що знищували тисячу, а то і дві тисячі чоловік за раз,
що що газові камери на основі Циклону-б просто неможливо створити технічно.
Уявляєте, є такі люди. Ви їх не знаєте? Не працюють вони разом з вами?
А що до:
» Борменталь говорит:
16.01.2013 в 10:58
4. Хто сказав, що «немає «дозволу на українську пам’ять» в Україні»»»
То наведіть приклад, в якому Кіровоградському музеї з,явились стенди повстанцям УПА?
«Я так розумію, що це звернення повинно знаходитись в архіві нашої мерії.
Вам Дьячук, не складе труднощів його знайти і провести службове розслідування.»
============================
Поцікавлюсь. Але 2005-й рік… не впевнений, що стільки років подібні документи зберігаються.
«А заразом з’ясувати, а чи був холокост?»
=============================
А цей пасаж до чого?
«То наведіть приклад, в якому Кіровоградському музеї з,явились стенди повстанцям УПА?»
==============================
Де зв»язок між «немає «дозволу на українську пам’ять» в Україні» і «стенди повстанцям УПА?» у Кіровоградських музеях?
На інші запитання у Вас, я так розумію, відповідей немає.
Борменталь.
На свої питання я не почув від вас відповіді.
Хоча відповідь тут більш касається морального аспекта. В чому вас великі проблеми, як мені здається.
Але ця розмова не для цієї теми,де-кому вона може не сподобатися.
На які питання? Щодо Холокосту? Я сприйняв це як намагання образити. Що ж відповідати? Це стосується і моральності. Але Ви праві. Ця розмова не для цієї теми. Хоч у чомусь ми однодумці.
Тема почищена от отвлеченных высказываний. Doghunterу присвоен статус автора — в обмен на обещание никому и никогда не писать больше свои рифмованые послания.
жорстко 🙁
Ваши запитання,щодо підрахунка кісток вважаю образливими до загиблих.
Майте толерантність,як для чиновника .
Тим більше сидите в блогах в робочий час
Ваще-то Сергей Степаныч в отпуске.. писал об этом ранее… пАчитайте 😉
Це Ви з приводу глибини колодязя? До чого тут загиблі? Питання до тих, хто пише нісенітницю. І хто її тиражує. До Вас, зокрема. От хто ображає пам»ять загиблих.
По холокосту теж багато питань. Але корпатися в цоьму ганебно, неповага до загиблих!
А ви будете колодязи виривати,щоб порахувати кістки і відділити бандерівців на право-небандерівців на ліво? А якщо кісток не дорахуєтесь, будете калінку-милінку на тому місті танцювати?
а может и прав был Павел Иванович….
А чому така неповага до тіх, хто воював з німцями не під радянським прапором?
Збігати в мерію?
Посмотрел запись, рад был видеть Виктора Павловича в добром здравии и с улыбкой :yes: Его уроки всегда были интересные и веселые а не просто начитка материала. Еще, очень приятно было посмотреть на музей, в котором не был уже оооочень давно. Но многое осталось по старому: цвета, экспонаты.. Даже как-то гордость, за свою родную школу, испытываю. :heart:
Зато есть время поразмыслить над тем,почему документов о войне УПА против наци нет.Во всяком случае,немецких архивах,куда делали запрос из Украины?Может и войны не было?
Даруйте, якщо Ви просто не розумієте, про що мова, то сенс з Вами спілкуватися? Бризкайте ядом і надалі, якщо Вам це до вподоби.
Йолку вже винесли?
Я так розумію,що здатність підставляти колег,та займатися демагогією привела вас у владні коридори? Так, товарищ Дьячук?
Алекс,вигадайте будь ласка щось правдоподібніше.
65-я сессия Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных Наций приняла резолюцию «О недопустимости определенных видов практики, которые способствуют эскалации современных форм расизма, расовой дискриминацией и связанной с ними нетерпимости». За резолюцию направленную против героизации нацизма проголосовали 118 стран мира.
В частности в Резолюции (текст прилагается) сказано, что Генеральная Ассамблея ООН:
руководствуясь Уставом Организации Объединенных Наций, Всеобщей декларацией прав человека, Международным пактом о гражданских и политических правах, Международной конвенцией о ликвидации всех форм расовой дискриминации и другими соответствующими договорами по правам человека,
напоминая также, что шестьдесят пятая сессия Генеральной Ассамблеи приходится на шестьдесят пятую годовщину создания Нюрнбергского трибу нала и принятия его Устава,
4. выражает глубокую озабоченность по поводу прославления нацистского движения и бывших членов организации «Ваффен СС», в том числе путем сооружения памятников и мемориалов и проведения публичных демонстраций в целях прославления нацистского прошлого, нацистского движения и неонацизма, а также посредством объявления или попыток объявить таких членов и тех, кто боролся против антигитлеровской коалиции и сотрудничал с нацистским движением, участниками национально-освободительных движений;
8. подчеркивает, что описанные выше виды практики оскорбляют память бесчисленных жертв преступлений против человечности, совершенных во время Второй мировой войны, в частности преступлений, совершенных организацией СС и теми, кто боролся против антигитлеровской коалиции и сотрудничал с нацистским движением, и отравляют сознание молодежи и что отсутствие эффективного противодействия со стороны государств этим видам практики несовместимо с обязательствами государств — членов Организации Объединенных Наций по ее Уставу и несовместимо с целями и принципами Организации;
13. особо отмечает рекомендацию Специального докладчика, касающуюся важности уроков истории, на которых преподается информация о драматических событиях и человеческих страданиях, ставших результатом идеологий нацизма и фашизма
27. рекомендует также правительствам, неправительственным организациям и соответствующим субъектам как можно шире распространять информацию, касающуюся содержания настоящей резолюции и закрепленных в ней принципов, в том числе через средства массовой информации, но не ограничиваясь ими.
Нынешняя резолюция ООН еще раз подтвердила недопустимость героизации членов всех организаций воевавших против стран антигитлеровской коалиции (в том числе и против СССР), таких, например, как ОУН-УПА.
Организация Объединенных Наций еще раз обратила внимание Украины, что попытка героизации ОУН-УПА несовместима с обязательствами нашей страны — члена Организации Объединенных Наций по ее Уставу и несовместимо с целями и принципами Организации.
Полный текст
http://r-u.org.ua/images/stories/ooh/L.50-russian.pdf
А чому така неповага до тіх, хто воював з німцями не під радянським прапором?-Вот Вам и ответ.
Алекс,ви якщо цитуєте, то цитйте статтю повністю. Ось закінчення.
Народный депутат Украины, Председатель совета Правозащитного общественного движения
Вадим Колесниченко,
17 Ноября 2010
«Русскоязычная Украина» — http://r-u.org.ua/recomend/3005-news.html
Підпис каже сам за себе.
Чудак,он сообщил только о том,какой документ приняла организация.К тому же,я Вам дал ссылку на документ ООН.Вы в нокауте!
Алекс, як завжди МИМО!
В резолюції ООН не згадується ОУН-УПА!!!
Також ця організація не згадувалась на Нюрнбергському процесі, чк та що воює проти антигітлеровської коалції!!
Це вимисли радянських брехунів!!!
Колісніченко провокатор!
З ким ви зв,язалися,Алекс?
Включайте мозги.Документы ООН и Нюрнбергского трибунала дают критерии,по которым опредеяются субъекты судебного преследования.Поскольку кроме ОУН-УПА были другие коллаборанты,то очевидно,поименно всех не перечислить,да и нужды в этом нет,если есть критерии.Например:из документа ООН
«выражает глубокую озабоченность по поводу прославления нацист-
ского движения и бывших членов организации «Ваффен СС», в том числе пу-
тем сооружения памятников и мемориалов и проведения публичных демонст-
раций в целях прославления нацистского прошлого, нацистского движения и
неонацизма, а также посредством объявления или попыток объявить таких
членов и ТЕХ, КТО БОРОЛСЯ ПРОТИВ антигитлеровской коалиции и СОТРУДНИЧАЛ с
НАЦИСТСКИМ движением, участниками национально-освободительных движе-
ний;
5. выражает озабоченность непрекращающимися попытками осквер-
нения или разрушения памятников, воздвигнутых в память о тех, кто боролся
против нацизма в годы Второй мировой войны, а также незаконной эксгумации
или переноса останков таких лиц и настоятельно призывает государства в пол-
ной мере соблюдать в этой связи свои соответствующие обязательства, в част-
ности по статье 34 Дополнительного протокола I к Женевским конвенциям»
Нокаут!
Алекс,ви мене приголомшуєте.
Повелися на бездарну провокацію Колісніченка.Тот гроші відпрацьовує, йому щодня потрібно на гора купу лайна видавати.Просто, кількість у нього стоїть в нормі. На якість ніхто не дивиться. Але ви мені по чомусь здалися, у відмінності від Колісніченко,людиною що думає і прагне докапатися до істини, а не просто сипати штампами.Жалко помилитися у вас.
Тепер по сабжу.
1) На Нюрнбергському процесі були чітко названі організації, а не розпливчаті термінології, час був такий .Всі жадали помсти.І як срср не хотів, УПА в цей список не попала!!!!Не вігадуйте того, чого не було.
2) УПА до «Ваффен СС» має таке ж відношення, як ви до винаходу електрики. В огороді бузина, а в Київі дядько. Ви хоч перечитуйте,то що десь копіюєте!!!
3) Нацистського минулого в України ніколи не було!!! Гей, Алекс!!!!Ущипніть себе.Було тоталітарне,комуністичне минуле,яке прийшло зовні в Україну.
4) Проти антігітлеровської коаліція УПА ніколи не виступала! Це абсурд.Де ці заяви?
Якщо срср і був в цієї коаліці,то це не дає йому права казати за всю коаліцію. Так саме можно вьєтнамських селян,повставших проти французів, звинувачувати в участі проти антигітлеровської коаліції. Це марення, а не доводи, Алекс!!
А пункт №5 навіщо ви приплели???До чого це?
doghunters говорит:
16.01.2013 в 17:02
=====================
Порядну людину я поважатиму, навіть, якщо в неї погляди зі мною різні. А от хамству я б не радів навіть від того, з ким погляди дуже схожі…
Що я скажу? Якщо ви не можете обійтися без особистого хамства, мабуть не надовго у вас будуть права створювати замітки, а можливо й залишати коментарі. І ніякої цензури за політичною ознакою.
Я не модератор і не провидець, але чогось мені здається, що я правий…
Єлисаветградський лікар, мені не подобаються подвійні стандарти.Все що ві мені сказали, приймаю, згоден.