Вот и закончилась ночь с 31 декабря по 14 января.
Друзья, маленький соц-опрос)
К кому приходили в этом году посевальщики и щедровальники? Давайте посчитаемся. И второй вопрос к блогерам — а кто сам в детстве ходил колядовать? Нравилось ли вам это действо?
Сама я в детстве колядовала несколько лет подряд, было весело и интересно.
В этом же году в Кировограде ко мне приходили и на Н.Г., и на Рождество. 10-14 летние девчушки пели, читали стихи.
А вот в Киеве уже лет 10 никто не ходит. Боятся, да и отмирает эта замечательная традиция — нынче ходить по чужим квартирам, подьездам на кодовых замках и стучать в металлические амбарные двери — словно попрошайничать.
Мир злее стал, что-ли.
А ведь пожелания добра, мира, здоровья, благополучия каждому дому — от чужих, незнакомых людей — есть в этом что-то сакральное, и при этом объединяющее всех нас. В народных традициях есть глубокий смысл. Главное — не заформализировать, не утратить рациональное зерно этих традиций, оставив лишь пустую оболочку, форму без смысла.
Мир меняется, но есть вещи, которые стоит сберечь в первозданном виде.
Давайте беречь традиции!

Жаль, что нет смайлика снежинки))))
цукерки або смерть.
Я только цыган видел вымагающих таким образом денег.
В топку.
Лучше ходить самостоятельно к друзьям и приглашать друзей.
К нам стучали в этом году 2 раза. Но я не стал открывать. Потому что обычно такой диалог происходит:
— Можно поколядовать?
— Ну можно.
— Коляд-кляд-колядниця
Дате дядьку паляницу
Паляниця не така
Дайте дядьку пятака.
— И все?
— Да.
.
Сам в детстве не колядовал. Только если к родственникам сходить в гости, тогда с колядками. А то для меня это действительно кажется попрошайничеством.
Есть знакомые с западной, говорят так (дословно): «У нас если населенный пункт маленький, обходят всех. Даже самые дальние дома где-то высоко на горе, на окраинах. Так как человек, к которому не зашли, не колядовали, не пожелали добра — очень обидится, это плохая примета.» И без разницы, знакомы или не знакомы, Sol omnibus lucet.
Разучились дети колядовать просто. Наверное.
А я за сохранение таких традиций.
«…в этом что-то сакральное, и при этом объединяющее всех нас.»
100%
А детям сколько радости! :yahoo:
одно когда это делается с душей во имя добра. просто так.
А не как сейчас — хождение выпрашивание дене…..
:good: :good: :good:
В швейцарских горных деревнях тоже дети любят колядовать на Новый год. Очень весело получается, и настроение у всех особенное, никто не остается одинок в этот праздник.
Мы просто даже не понимаем как это бывает, а потому и не принимаем.
Конечно, это не просто выпрашивание денег. :yes:
Dmitriy, мне думается, часто сами взрослые (родители, например) могут повлиять на душу и побуждения ребенка. Традиции передаются в семьях, этому не научат, как следует, в школе или внешкольной секции).
Все в наших собственных руках.
Да, в какой еще день можно запросто (и на вполне резонных основаниях) постучать в любую дверь и увидеть приветливые улыбки хозяев)
:yes:
1000% согласен. какое семя посеешь то и пожнешь.
Мне не хватает традиции семейных обедов. к примеру. Или семейных викендов. Которые не связаны с агрофитнесом или уборкой дома…
Самое заветное желание это создать когда будет своя семья.
Дерзайте) Дело хорошее)
Завести традицию довольно легко, главное — поддерживать) А потом, как выдержанное вино, с каждым годом — все лучше и душевнее)
Я до цього відношусь скептично. Відкриваю, проте колядувати забороняю.
:good:
Не відкриваю. Можливо, у швейцарських селах колядування і дійсно пов»язано з побажанням добра і щастя, тільки не у нас. Колись спостерігав у глазок за реакцією колядників. Дзвонили-дзвонили, а потім сказали: «Ну и ПНХ..», розврнулися і пішли поверхом вище. :wacko:
у мене колядували, посівали, щедрували…
кажуть, не можна не пускати. у нас так кажуть.
а я дарую за принципом: на скільки наспівав.
незручно буто, як пацани прийшли щедрувати, а в мене нема таких копійок, щоб дати. а співали гарно. і не пустити не можна.
то вручила цукерок, вибачилася, а мені кажуть: «ми ж не для грошей!»
сама я не колядувала й не щедрувала.
Вы сами ответили на свои вопросы. Именно в сёлах эта традиция зародилась и более-менее придерживается. Колядуют, где все друг друга знают. В городе свой уклад жизни, свой менталитет. Согласитесь, глупо колядовать когда соседи по лестничной площадке не знают друг друга или видятся в лучшем случае раз 5-7 в год.
Згоден с Комсомолкою. Хоча в старі часи,її б за це витурлили з того комсомолу.
Традиції ці необхідні суспільству. Це те що ідентефікує народ і націю. В часи глобалізації це дуже актуально. Але я б не казав,що традиції саме зараз втрачаються. Наприклад я в дитинстві не колядував, батьки мої теж.
Перший раз побачів вертеп в 90-х на західній Україні, це визвало у мене таке захопленя,що не можливо передати.
І ось тільки в прошлому році я прийняв участь у справжньому різдвяному вертепі,в нашій області. Зібрав співробітників, запросили дівчат співучих з Соколовки,ті написали сценарій, роздобули костюми і проїхалися по кліентам. Ви б бачили обличчя людей, до яких ми «козу водили». Стільки слів вдячності я ніколи не чув. За два дня об,їхали з десяток клієнтів по області. Отримали стільки задоволення і я з колегами, і клієнти,що згадували про це цілий рік.
Так що це потрібно відроджувати і воно потрохи відроджцється. Але потрібна у всьому мотивація.
Є таке чудове свято в Баварії «Октоберфест».
Але чудове воно не тільки поглинанням пива, а й костюмованим парадом. Який проводять мешканці Баварії,які спеціально готуються до цього і з,їзджаються саме в цей день,щоб пройти по Мюнхену. Це кількечасове шоу,на жаль не блогер, не можу викласти фото, на яке не шкода витратити грошей і поїхати подивитися.
О це приклад як суспільство і держава відноситься до традицій!!!!
Не совсем удачное сравнение. Это уже не традиция. Это бренд, приносящий хороший доход. Бизнес на традиции.
Понимаю, что у нас сегодня это может быть даже опасно.
Навряд чи кронпрінц Людвіг в 1810р думав, про таке поняття як бренд. У нього було бажання бажання одружуватися у народу повеселитися. Потім це переросло в ритуал і традицію владнувати свято цього дня. До речі робити з національних традицій бренд це світова практика, що дає традиціям друге життя і що залучає в країну туристів. Ніхто не заважає нам з традиції «водити козу» зробити свій бренд, залучити туристів і мотивувати народ берегти ті ж самі традиції.
Флаг вам красный в руки.
Jesuit говорит:
15.01.2013 в 10:23
Флаг вам красный в руки.
———————————————
Залиште його соб на 7 листопада.
Возможно в городах, действительно, тяжело колядовать. Это все-таки больше удел деревень и сел. А в городах нужно организовывать фестивали и ярмарки.
Jesuit говорит: Именно в сёлах эта традиция зародилась и более-менее придерживается.
——————————————————
«Свіжий» погляд :wacko: А я вважав, що це народна традиція, і зародилася саме серед нього. Хоча….. Може і справді, НАРОД тільки в селах і живе. А в містах лише КЛАС робітників з прослойками 🙂
коли мої діти були молодші, то ходили з ними і їх друзями і колядували, і щедрували. тепер якось не ходимо. В дитинстві не ходили, я в загалі про такі традиції дізналась з літератури.
У нас, у неньці багато чого «ніззя».
Ніззя відмовлятися від хреста. Проте більшість кумів обирає за принципом «хай буде цей». А «цьому» не можна відмовлятися. А я один раз відмоввся…
Ніззя відмовляти колядникам і щедрівникам. Можна. І іноді треба. Відношення у коляднико-щедрівників до тебе такая ж, як у простітутки до сексу — без «вогнику» і з пустотою у серці…
А обряди створювались тоді, коли на селі було кілька розваг — чієсь весілля, або похорони. Ну і Великдень з Різдвом вкупі.
А зараз — що не день, то свято
«Свіжий» погляд А я вважав, що це народна традиція, і зародилася саме серед нього
_______________________________________
Ну так углубитесь в историю. Как формировалось население городов, особено в 19-20 веках. Откуда корни.
Так что ничего свежего в отношении народных традиций нет.
обратил внимание, что последние годы не было колядников! наверное, действительно, кодовые замки на подъездах отпугивают.
В традціях кожного народу присутньо табу на деякі речі. Вважаю,що вони логічні як для самозбереження нації.
Наприклад,табу на те що неможливо відмовлятися від хреста , когось спасло від голодної смерті,бо впевен,що сім,ї побідніше завжди хотіли взяти хресного для своєї дитино, когось з заможніх знайомих.
Табу відмовляти колядникам теж з цієї історії.
Бо коляду в першу чергу організовували ті хто був побідніше.
Так що не треба «херіть». все що не розумієте.Багато у чому є сенс. Навіть існування «гамногазеток» теж логічне.
Углубляясь в историю…..
Обряд колядування приурочений до Різдва Христового, який власне і зберігся до наших часів, з»явився на теренах України (Київської Русі) після Хрещення Русі київським князем Володимиром Великим. Київ був тоді вже містом, а не селом. А ще були Чернігів, Переяславль, Полоцк і інш. Якщо ще глибше, то і самі села засновували не селяни, а мисливці, військові, кочевники……… В общем, НАРОД! 🙂
А я других и не слышал.Точка отсчета-незалежнисть
А я и не говорил что горожане это не народ.
Житель города это не просто место проживания, это свой уклад жизни. А тогда город мало чем отличался от деревни.
«А я и не говорил что горожане это не народ.»
Так я вам нічого і не закидав з цього приводу. :unsure: Мова йшла про те, що я не згоден з тезисом: «Именно в сёлах эта традиция зародилась». Що саме в СЕЛАХ вона зберіглася, інша справа. Тут ніяких заперечень.
По поводу «витурлили з того комсомолу», это вряд-ли, я бы в него и не вступила. А ник такой, потому что фильмы Гайдая люблю)
А возрождение традиций действительно потихоньку идет. Если бы еще государство занималось этим вопросом, то пошло бы еще быстрее.
В ваших словах есть рациональное зерно. Горожане — одиночки по своей сути. Каждый в своей квартире-скорлупке. Но разве это есть хорошо?
Безусловно, традиции нужно осовременивать. Адаптировать. Но не вычеркивать.
Ну ладно, ходить по чужим домам страшновато в наше время. Но в своем доме обойти соседей (даже если не знаком до этого был) — можно запросто.
Вспомним, кстати, Хеллоуин. То же хождение детей по домам и требование конфет. Исконное значение этих конфет — откуп от нечистой силы (потому и наряжаются в соответствующие костюмы). Сохранили же англосаксы свою традицию (еще и всему миру навязали), чем мы хуже?
мы не хуже, но у англо-саксов не было почти векового искоренения традиций, как у нас.
интересно, что истоки хождений по домам на Хеллоуин и у колядований очень похожи, из языческого прошлого!
я это к тому, что глупо ругать и демонизировать Хелоуин, восхищаясь Колядками, как это иногда бывает. ))
хотя, согласен, праздновать нужно свои праздники, а не чужие!
праздновать нужно свои праздники, а не чужие!
============================
А у нас пока все наоборот. Хеллоуин популярен, Валентины всякие популярны, а колядки — «не, это устарело»)
не то, чтобы я их ругал, но и праздниками их особо не ощущаю.
а колядки, наоборот, радуют по праздничному. тут, кому как.
По поводу «витурлили з того комсомолу», это вряд-ли, я бы в него и не вступила.
———————————————-
Ви, м»яко кажучи, маєте досить приблизне уявлення про можливу ступінь свободи у цьому питанні у ті часи. Як мінімум у разі, коли б ви б малювали перед собою якісь перспективи у роботі і навчанні. Ех, молодьож… B-)
:good:
Из любого правила есть исключения.
А ник такой, потому что фильмы Гайдая люблю)
—————————————————
То чому не «sportsmenka» 🙂
Закликаю відроджувати ВСІ(!) наші народні традиціі. :mail:
«komsomolka» как-то забавнее звучит) Даже по фильму это некий акцент)
И я призываю. Всеми доступными способами.
«komsomolka» как-то забавнее звучит
———————————————-
Грешно смеяться над больными людьми.
Тоже от Гайдая :yahoo:
Ну Гайдаю же можно было, вот и я посмеюсь) По-доброму.
У нас діти і щедрували і колядували.Старші готували костюми , сценарій…А на старий Новий рік сусіди зазвичай самі просять, щоб зранку (перед школою) хлопці зайшли посівати, бо є така традиція, що 14 .01 першим до будинку повинен зайти чоловік, бажано щоб він був веселим і удачливий.
Якщо буде бажання, можемо наступного року щось таке організувати разом
а може й цього року.
що традицій мало?
Для Новорічних вже пізнувато, а решта …я тільки ЗА!
http://www.facebook.com/photo.php?fbid=390876907669731&set=a.266064756817614.61068.242615302495893&type=1&ref=nf
Вот махнем рукой и будем лишь констатировать факты, до чего скатимся?
Равнодушие — худший враг)