Месяц: Июнь 2013

Честно говоря, любая информация без официального подтверждения — не более, чем предположение. А мои коллеги из «Новин Кіровоградщини»  со ссылкой на Footboom.com. написали о назначении на пост главного тренера кировоградской «Зирки» Николая Федоренко, как о свершившемся факте. Но официального подтверждения на официальном сайте ФК «Зирка» этому пока нет. Хотя уверен, что в ближайшее время то о чем давно говорили в кругах кировоградских болельщиков станет реальностью. Если это случится, то Николай Иванович возглавит «Зирку» во второй раз. Но сейчас Федоренко будет гораздо проще, поскольку во время его первого пришествия в 1992 году команда существовала только на бумаге и ему пришлось создавать ее из местных воспитанников(Гасанов, Макогон, Михайленко, Богданов, Полторак, Сосенко, Таран и другие) и опытных мастеров таких, как Дилай, Консевич, откликнувшихся на предложение в то время еще молодого наставника. Федоренко тогда удалось вывести нашу команду из переходной лиги во вторую и стабилизировать ситуацию. Но главное, что была интересная комбинационная игра, которая была присуща самому Федоренко, когда он сам выступал в составах «Днепра »  донецкого «Шахтера» и кировоградской «Звезды», за которую атакующий полузащитник выступал в 1988-89 годах и забил 10 мячей.

К сожалению, реализовать все запланированное из-за возникших финансовых проблем в «Звезде» Николаю Ивановичу не удалось. Но большинство из юных кировоградских футболистов, которые начинали  при Федоренко еще долго радовали нас своей игрой. И наверное, символично, что ассистентом Николая Федоренко в нынешней «Зирке» будет Самир Гасанов, один из самых ярких исполнителей той его первой кировоградской команды. О дальнейшем тренерском пути говорит  статистика из Википедии:

Никола́й Ива́нович Федоре́нко (укр. Микола Іванович Федоренко; 31 июля 1955, город Орджоникидзе, Днепропетровская область, Украинская ССР, СССР) — советский украинский футболист и тренер, игравший на позиции нападающего. Мастер спорта СССР (1976).

Клубная карьера*
1973—1981	Шахтёр (Донецк)	95 (32)
1982—1985	Днепр (Днепропетровск)	54 (9)
1985—1988	Колос (Никополь)	121 (34)
1988—1989	Звезда (Кировоград)	56 (10)
1990	Торпедо (Запорожье)	35 (5)
Национальная сборная**
1980	СССР	2 (1)

Достижения

• Чемпион СССР: 1983.
• Серебряный призёр чемпионата СССР: 1979, 1978, 1984.
• Обладатель Кубка СССР: 1980

Тренерская карьера
1987	→ Колос (Никополь)
1991	Днепр (Днепропетровск)	помощник
1992—1993	Звезда (Кировоград)
1993	Сириус (Жёлтые Воды)
1995—1996	Водник (Херсон)
1996	Днепр (Днепропетровск)	помощник
1997	Агровест (Новоалександровка)
1998	Днепр-2
1999	Днепр (Днепропетровск)	помощник
1999—2001	Днепр (Днепропетровск)
2001—2002	Шахтёр-2
2002—2003	Шахтёр (Донецк)	помощник
2003—2006	Шахтёр-2
2006—2009	Шахтёр-юн. (Донецк)	тренер
2009—2012	Титан (Армянск)

А сейчас давайте пожелаем Николаю Ивановичу удачи и осуществления всех намеченных руководством нашего клуба планов.

72 года назад, 22 июня 1941 года, в 4.00 часа утра вооружённые силы нацистской Германии и её союзников перешли государственную границу Союза ССР… Началась Великая Отечественная война…

Сколько копий уже поломано и будет поломано при её обсуждении, но факт остаётся фактом, что Великая Отечественная война — величайшая трагедия для всей страны…

Мудро сказал один из государственных мужей, что это была «война за каждую жизнь, за судьбу всего нашего Отечества, поскольку вопрос стоял: жить или не жить нашему народу на нашей земле»… Добавить тут нечего…
Вечная память всем погибшим в этой страшной войне…

После ряда публикаций на блогах «УЦ», репортажа ТСН канала 1+1, касательно качества хлеба основного местного производителя, заметил интересную вещь…
Как по мановению волшебной палочки — улучшилось качество хлеба — перестал рассыпаться при резке, и приобрёл более привлекательный вид — исчезла «сморщенность» всей корки, так как последние половину года он выглядел как «сырой»… Про старое качество писали уже блогеры «УЦ»…
Качество улучшилось… Надолго ли? Время покажет…

Недавно вернулся с премьерного спектакля «Дебют провинциалки».  В принципе  ожидал хорошего спектакля и мои надежды оправдались.  Я не театральный критик и не буду разбирать спектакль по косточкам.  Ожидаемо: аншлаг, цветы (много) и овации.   Отмечу отличный текст (перевод пьесы Ленского самого Кропивницкого),  классная режиссура,  очень приличная музыка — жанр водевиля соблюден полностью.

Кто еще был — выскажитесь, плз.

Чимала кількість підприємств регіону виплачує своїм працівникам мінімальну заробітну платню. А це, переконана заступник голови облдержадміністрації Галини Пастух, — серйозна проблема і свідчить вона про те, що решту зарплати люди отримують в конвертах.

— На перше червня виявлено майже 700 підприємств з порушенням трудового законодавства відносно використання найманої праці. Наприклад, в «Корпорації ХХІ сторіччя» середньомісячна зарплата складає лише 700-800 гривень, «Алекс-трейд» виплачує 600-700 гривень, «Альфаземпроект» і «Камелот 3000» — 400-500, — констатує Галина Пастух і додає, що в 2013 році мати середню зарплату на такому рівні — ганьба!

Посадовиця переконана, що така ситуація свідчить про виплати зарплат у конвертах.
— Тому я ще раз звертаюся до контролюючих органів, які зобов’язані ці речі перевіряти. Займайтеся цим питанням, фотографуйте і робіть біл-борди цих «діячів», які виплачують людям півтисячі! — заявила заступник очільника регіону.

джерело:http://pravda-kr.com.ua/najsvizhishe/192-galina-pastukh-khoche-pochepiti-platnikiv-minimalki-na-bil-bordi.html (Олена Несен).

p.s. Дуже цікава ідея, і навіщо нам іногородні спеціалісти з піару та креативу? Як виявилось, у нас багато місцевих талантів :good: Підтримую ідею двома руками! Місто повинно знати своїх «героїв» в обличчя.

Тема необхідності ухвалення Закону «Про свободу мирних зібрань» знову набула актуальності. Законопроект має найближчим часом бути включеним до порядку денного Верховної Ради України. 12-13 червня Україною прокотилась ціла хвиля акцій протесту.

Якщо коротко охарактеризувати цю законодавчу ініціативу, то вона надасть можливість владі законно обмежувати і забороняти будь-які небезпечні для неї мітинги та протести, а тих, хто проводитиме захід не зважаючи на заборони, чекатимуть в’язниця і штрафи. Детальніше небезпеки ухвалення даного закону я описав у попередніх матеріалах.

Для довідки, на сьогодні будь-які репресії щодо протестувальників є незаконними і отримують негативну оцінку міжнародної спільноти. Вони не відповідають Європейській Конвенції з прав людини (ратифікованої в Україні, а отже – частині нашого національного законодавства) і рішенням Європейського суду з прав людини.

Логіка дій влади абсолютно зрозуміла. Вони за будь-яку ціну не допускатимуть повторення Помаранчевої революції у будь-якому вигляді. Для цього вони йдуть двома шляхами – «кнута і пряника». Пряником у влади є різноманітні «покращення», кнутом – посилення владної вертикалі. Вони вже збільшили фінансування силових структур, здійснюють жорсткий контроль за судовою системою, і ухвалення цього закону стане логічною крапкою у процесі створення «твердої руки» влади.

Хоча, заради справедливості, варто зазначити, що у владі також відсутня єдина думка з приводу ухвалення такого закону. Не зважаючи на позицію Міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та радника Президента Марини Ставнійчук, за словами Голови ВРУ Володимира Рибака, Президент Віктор Янукович не підтримує ухвалення цього закону.

Зрозумілою є позиція «професійних лобістів» з деяких громадських організацій. По-перше, вони вже давно тісно співпрацюють з Адміністрацією Президента, а по-друге, отримали чималий грант від міжнародних фондів на лобіювання саме цього конкретного законопроекту.

А от дії опозиції є абсолютно не зрозумілими. Чому під законопроектом з’явились підписи Андрія Шевченка (Батьківщина) та Валерія Пацкана (УДАР)? Невже вони не розуміють всіх можливих ризиків? А якщо розуміють, чому тоді сприяють владі в ухваленні законопроекту, який суттєво звузить права їхніх виборців? Які причини спонукали опозиціонерів підтримати убивчі норми даного законопроекту?

На мою думку таких причин може бути як мінімум три:

1. Вони не читали законопроект і не знайомі з ризиками ухвалення даної законодавчої ініціативи. Але на мою думку, це не може відповідати дійсності. Згадані народні депутати неодноразово на різних заходах вели полеміку з експертами Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!», і щоразу її програвали. Вони були неодноразово повідомлені про всі ризики і небезпеки ухвалення закону, однак продовжують його лобіювати.
2. Їх залякали, купили чи якимось іншим чином здійснили тиск. Звісно, в українських реаліях це можливо, але якби це було так, чому ж ми не чуємо реакції з боку керівництва цих політичних сил? Чому їх не виключають із фракцій? Чому керівництво партій не відмежовується публічно від підтримки даного законопроекту?
3. Вони роблять це свідомо – з метою монополізації права на протести. Що мається на увазі? Народні депутати, згідно закону «Про статус народного депутата», можуть будь-який свій захід (мітинг, пікет, марш, демонстрація тощо) маскувати під «зустріч з народним депутатом». Позапарламентські опозиційні партії та позапартійні громадські ініціативи такої можливості не мають, а отже, вони будуть змушені звертатись по допомогу до своїх парламентських колег, і, відповідно, фарбуватись у їхні кольори. Парламентські опозиційні партії на сьогодні не спроможні самостійно організовувати акції протесту на належному рівні, тому «взяття шевства» над незадоволеними — їхній шанс вирішити проблему із залученням людського ресурсу.

Також варто зазначити, що в Кіровограді та загалом у Кіровоградській області відсутні будь-які проблеми з реалізацією права на мирні збори, більше того, в нашому регіоні найкраща ситуація зі свободою мирних зібрань в Україні. Влада не порушує наявного законодавства і навіть не робить спроб порушувати права громадян.

Нікому нічого не забороняється проводити. У жодному місті нашої області не існує жодного неконституційного рішення органів місцевого самоврядування. Тим не менше, протестна активність громадян регіону доволі низька.

Чому? Можливо тому, що місцеві опозиційні партії повністю деморалізовані і беззубі (остання опозиційна акція на гостру соціальну тематику замість задекларованих тисяч учасників ледве зібрала десяток). А можливо і тому, що проблеми вирішуються і без мітингів та пікетів…

Отже, влада Кіровоградщини могла би давати поради і проводити навчання для інших регіонів, яким чином без будь-яких репресивних дій не доводити громадян до акцій прямої дії. Однак ніякий закон «Про мирні зібрання» кіровоградцям точно не потрібен. Якщо без нього може обійтись одна область – можуть обійтись і інші. Може обійтись і вся Україна.

Право на мирні зібрання – право на протест – це основоположне право, яке дає нам можливість захистити будь-які інші права та законні інтереси. Без нього ми, громадяни, повністю втратимо нашу державу. І ми його маємо захистити!

Дмитро Сінченко, Всеукраїнська ініціатива «За мирний протест!»

Втілена в життя окремо взятою групою осіб. Потворна і неприйнятна для пересічних громадян, але така омріяна панівною верхівкою…

Про саму мрію і її реалізацію можна переглянути в цьому сюжеті: http://www.youtube.com/watch?v=zjDklr_sYYs&feature=youtu.be

Виходить можна і в Україні, навіть зараз, стати мільярдером. Можна, коли ти знаєш з ким працювати і головне з ким ділитись. Адже не віриться, що оборудки такого масштабу, можуть бути без кришування найвищих посадових осіб. Коли ж часом, без владного даху, то чому компетентні органи не займаються перевіркою фактів наведених в сюжеті-розслідуванні? Виникає дуже багато питань, відповідь на які не втішає. І це лише одна з історій про те, як певні особи, протягом 2010-2013 років стають мільярдерами… А нам кажуть, що є, якась, світова криза, на тлі якої в Європі відбуваються масові акти громадської непокори?! В Україні все тихо… Як на цвинтарі!

Найстрашніше те, що одного, геть не «прекрасного» для нас мешканців України дня, економіка країни просто не зможе подолати жахливі наслідки від наймаштабніших корупційних діянь! І що тоді? В якому світі ми тоді прокинемось???

Кіровоградський МВ УМВС України в Кіровоградській області просить допомоги у встановленні особи підозрюваного.

Нагадаємо, що 14 травня поточного року журналіста Кіровоградського обласного телебачення облили зеленкою невідомі.

По даному факту відкрито кримінальне провадження за ст. 296 КК України (хуліганство), слідство триває.
Працівники міліції звертаються до усіх, кому відома будь-яка інформація про особу чоловіка, причетного до скоєння кримінального правопорушення, або хто був свідком даної події, повідомити за телефонами: (0522) 39-41-56, 39-75-19, 22-17-34 або до найближчого відділення міліції за номером «102».

http://www.kirovograd.net/shortly/2013/6/20/milicija_shukaye_pidozryuvanogo_jakii_obliv_zelenkoyu_kirovogradskogo_zhurnalista_.htm

Фінішував обласнний етап всеукраїнського фотоконкурсу «Молоде обличчя України». Сьогодні в бібліотеці ім. Чижевського нагородили переможців. Кращі роботи учасників експонуються на першому поверсі бібілотеки. На виставці представлені й кілька моїх робіт.

Працівники ДАІ у Кіровоградській області оголосили план-перехоплення – розшукують білу «Таврію» з імовірними убивцями.

Про це Новинам Кіровоградщини повідомило джерело у правоохоронних органах.

За даними джерел, особа чи особи в цій машині застрелили людину з пістолета ТТ у Соколівці в дачному кооперативі «Граніт».

На склі автомобіля є наклейка «АК-47» чи «АК-74». До усіх, хто бачив автомобіль зі схожими ознаками, прохання терміново повідомити до міліції за номером «102».