«И что? Действительно!»

Информационное сообщение №127

«Дефляция»

1) А за февраль — дефляция

статистика гласит

ведь меньше тратить стали мы

истошно голосит!

2) И что? Действительно!

не верь глазам своим

со смеха цены «корчатся»,

но прыгают — не вниз!

3) Но нам — гласит статистика

спокойней мы должны …

взирать на цены «свысока»,

а в этом мы — «умны»!

4) Вот март, и тот закончится

и снова скажут нам:

дефляция! дефляция!,

а в нас — пустой карман?

5) две тысячи тринадцатый

дефляцией накрыт

спасибо нашей партии

стратегом долго — быть!

6) Статистика и партия

вот любящий — тандем

и стали дни, как праздники

балдей народ — от цен !!!

11.03.2013 г.                  С боевым приветом Гладиатор.

Новини з Майбутнього. Набережна Інгула

І так  шановні, дякуючі поважному пану Юхиму Леонідовичу я маю можливість мандрувати шляхами майбутнього, та радувати вас цікавими подіями ,котрі чекають на  наше місто. 😉

———————————————————————-

«За грав, за веселився, розцвів сивий Інгул, після двох з половиною років перебудови, очищення, облагороджування і іншого чаклунства, яке здійснювало над ним японсько-українське підприємство «Такамацу-Козак». Змінилася набережна, змінилося саме місто після, не побоюся цього слова, будівництва століття. Тих хто більше трьох років не були в Кіровограді, просто б не взнали його.  Це вид з боку  парку біля спортивної школи

А це нині набережна Винниченко, впізнаєте?А це Ковалівський пляж. Подобається?

А це той самий пустир, зараз це вулиця Симона Петлюри, павпроти проспекта Винниченко, через річку, теж впізнаєте? :-). Труби МЕЗа, попереду, ще коптять наше місто.  Пам,ятник чудакам-блогерам,колись вони тут побились на своїй сходці.Тепер це відоме місце.А ось наша знаменитісь, наш фонтан. Білий лебідь,як його називають городяни

Санта лючия

Последнее время очень многие жители города задумывались о том,  что будет с проектами, инициированными Александром Шаталовым. Сегодня приятно констатировать: всё, что начато продолжается и  этому свидетельствует продолжение традиционных  встреч с писателями и неравнодушными кировоградскими читателями в рамках проекта «Буккросинг».

В канун Международного женского дня в кофейне «Мокко» собрались люди, которые постоянно подпитывают новыми силами Елисаветградский книговорот.

Кировоградская писательница Ольга Полевина презентовала свою книгу «Санта Лючия», сюжет которой неразрывно связан с жизнью нашего города. Книгу издано при содействии депутата Кировоградского областного совета Александра Шаталова и финансовой поддержке Кировоградского областного благотворительного фонда «Развитие Кировоградщины» в рамках инициативы Сергея Ларина «Литература родного края».

Книговорот продолжает жить и собирать вокруг своих полок многих людей нашего города. Знаменательно, что впервые новый книжный шедевр открылся массовому читателю на полке буккросинга в кафе «Мокко». Глава Кировоградской областной администрации Андрей Николаенко,  который сегодня активно поддерживает данный проект, присоединился к мероприятию, а также  поздравил всех присутствующих женщин с Международным женским днём.

ДТП на переезде.

Сегодня прямой эфир ток-шоу «МЫ» посвящен резонансному пришествию — дтп на ж/д перезде в Светловодском районе. Ищем водителей маршруток, бывших и нынешних, которые готовы рассказать о своей профессии. Традиционно приглашаем также обычных водителей, пассажиров, которых волнует эта тема. Вариант для опроса на «УЦ» : шлагбаум на переезде  — гарантия безопасности?

Столики в жилых дворах

Кто там отвечает сейчас за «Креативный город»?

Как вам идея наделать в дворах жилых домов вот таких столиков:

Этот стоит в Австрии. А мог бы стоять и у нас. )) Тем более, что Кировоград славился частенько хорошими шахматистами.

Чи дійсно, що Тимошенко вбивця?

«Генеральна прокуратура сподівається, що вже до літа буде завершено розслідування з кримінального виробництва у справі про вбивство Євгена Щербаня.

Олег Пушкар, заступник начальника Головного слідчого управління з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури України, заявив, що будь-які прогнози зараз дуже складно робити. За його словами, всім видно, наскільки зараз важко проходять такі процеси. Він висловив сподівання, що просування у «справі Щербаня» буде вже найближчим часом. Цілком можливо, додав Олег Пушкар, що це буде протягом березня або протягом двох найближчих місяців. Крім того, існує процес ознайомлення підозрюваного з усіма матеріалами кримінальної справи, додав він. Про це Олег Пушкар заявив у понеділок, 4 березня, в Києві.

Відзначимо, що 4 березня Печерський районний суд міста Києва завершив допит екс-губернатора Сумської та Донецької областей Володимира Щербаня, який проводився в рамках досудового розслідування у справі про вбивство народного депутата Євгена Щербаня. Допит тривав приблизно 6:00.

Під час допиту Володимир Щербань звинуватив колишніх прем’єр-міністрів України Юлію Тимошенко та Павла Лазаренка в організації вбивства Євгена Щербаня, а мотивом для вбивства екс-губернатор назвав конфлікт бізнес-інтересів.

Нагадаємо, що офіційні підозри в організації даного злочину раніше були вручені екс-прем’єр-міністру Юлії Тимошенко.

Член виконавчого комітету Ліберальної партії, депутат Верховної Ради Євген Щербань був розстріляний в листопаді 1996 року в аеропорті міста Донецьк, відразу ж після прибуття з Москви. Злочинці зуміли втекти з місця події на автомобілі. Евегній Щербань, його дружина і механік померли в результаті отриманих поранень. Бортовий інженер літака помер у лікарні від вогнепального поранення в шию. Представники міліції виключили політичну версію вбивства депутата і як основну розробляли кримінальну.»

За матеріалами: zn.ua

:scratch:

Хоспіс: реальність чи мрії?

27 лютого наша організація проводила круглий стіл на тему «Паліативна та хоспісна допомога на Кіровоградщині: перспективи розвитку». З боку міської влади прозвучала інформація про те, що у 2013 році відбудеться відкриття паліативного відділення на 25 ліжок, на базі центральної міської лікарні. Сподіваюся, що це не тільки слова.

А з 18 по 22 лютого я була на навчанні у Івано-Франківську. Тема: «Основи надання паліативної допомоги». Ось про враження від першого дня.

Перший день занять з надання паліативної і хоспісної допомоги у Івано-Франківську. Тут вже 16 років працює один з перших хоспісів в Україні – його було відкрито 28 жовтня 1999 року. Двома роками раніше, з ініціативи начальника Івано-Франківського управління охорони здоров’я ОДА Зіновія Митника, було видано розпорядження «Про реорганізацію в системі охорони здоров’я”, і у 1997 році розпочалася реконструкція старої занедбаної будівлі, яка згодом і перетворилася на той заклад, який зараз слугує прикладом для усієї України.

У Хоспісі 30 ліжок, але пацієнтів завжди 33-34. Це «приречені» — таке слово вживає суспільство, допоки це не торкається їх особисто. Бо насправді приречені всі, бо ми не народилися жити віками. Одне з головних завдань хоспісу: забрати у людини страх перед невідомим. Смерть — це завжди невідоме. Але згасання і смерть – це природний процес, і кожен з нас невідворотно його проходить. Як людина пройде ці останні кроки – з таким відчуттям і залишить цей світ.

Один з прикладів: хворого зі злоякісною пухлиною горла виписали з онкологічного диспансеру додому помирати. Він повернувся у однокімнатну квартиру, де, крім нього, жили ще донька і двоє малих онуків. Жити з пухлиною горла – по відчуттям це неначе хтось щодня, щохвилини, затягує тобі на шиї удавку. Важко навіть уявити собі, як почував себе цей хворий, і як почували поруч з ним себе його рідні. Онуки тікали від нього… Його госпіталізували до хоспісу. Він прожив там тиждень, але помер спокійно, бо пацієнту проводили симптоматичну терапію, з ним спілкувалися, його провідувала донька, приводила з собою онуків, і вони вже не тікали від діда. Скажіть, невже це поодинокий випадок? Чого тільки не доводиться переживати сім’ям, які потрапляють у аналогічні ситуації. Це справжнє випробування на міцність для всіх її членів, це дискомфорт, це почуття провини, дратівливість, озлобленість. Але є й інші варіанти виходу з такої ситуації. І хоспіс – чи не найкращий вихід.

У хоспісі надають не тільки медичну й психологічну допомогу, а й духовну. Є капличка, до якої кожен бажаючий може прийти на службу. Хто не може ходити, того привозять на колясці або навіть на функціональному ліжку – дякуючи тому, що до приміщення добудували шахту ліфту. Але є й можливість послухати службу й безпосередньо з палати – кожна палата обладнана радіо та мікрофоном.

У Івано-Франківську хоспіс фінансується з обласного бюджету, а також за рахунок пожертвувань. Обласне фінансування покриває оплату праці, енергоносії, харчування та ліки для пацієнтів. На останні дві позиції закладено 7 гривень на добу на пацієнта. Цього зазвичай не вистачає, отож додаткові витрати, а також господарські витрати, а іноді частково і енергоносії покривають благодійні пожертвування.

Цього року почався збір коштів на створення першого в Україні дитячого хоспісу у м. Надвірна. Ініціативу підтримують усі – влада, жителі області, навіть жителі інших країн. На 21 березня 2013 року запланований 5-ти годинний телемарафон «Жити і вірити». Його транслюватиме обласне телебачення Івано-Франківська, але ним зацікавилися й національні телеканали, і планують прямі включення. Ось тут можна прочитати про телемарафон: http://www.uozoda.if.net.ua/anonc467.html

Ще сьогодні почула про один з методів збирання коштів на потреби хоспісу (на так звані дрібниці — зазвичай це ліки або предмети догляду). Одна з теплиць, чи то зелене господарство, надає хоспісу зрізані троянди. І волонтери приходять з цими трояндами, скажімо, перед концертами, і пропонують купити квіти для артистів. Або ті ж волонтери проводять своєрідні акції на вулицях – звертаються до чоловіків купити квітку для своєї дами. Всі гроші йдуть на хоспісних хворих.

Благодійні кошти йдуть на рахунок Благодійного фонду допомоги невиліковно хворим «Мати Тереза», а звідти – на покриття витрат закладу.

Ось так, дуже коротко про Івано-Франківський хоспіс.

І наостанок: якщо чекати покращення економіки й моралі у суспільстві, то ми так можемо ніколи й не почати добру справу.

И снова победный дубль

Впервые попробовал написать отчет о матче в автобусе на ходу. Но оказалось, что это занятие экстремальное. Трясет так, что едва попадаешь по клавиатуре, а запись  несколько раз слетала, и пришлось все начинать сначала. А тут еще батарея разряжалась, и к заявленному редактором времени материал подготовить не успел. Хотя все, что вы сейчас прочитаете написано именно по пути домой. Мог бы опубликовать и раньше, но ко всему еще и интеренет пропал. Но нет таких сложностей, которые бы мы не преодолели. И вот что я могу предложить вашему вниманию.

Сегодня, наряду с девчонками «Елисавет-Баскет», во второй раз обыгравшими «Регину» в Киеве -86:69, по-настоящему порадовали и наши ребята. Похоже, новому главному тренеру БК «Кировоград» Игорю Чигринову удается потихонечку «достучаться» до своих подопечных. Если вчера кировоградцы разыгрались ближе к концовке игры с «Кремнем», то сегодня гости в Кременчуге серьезно взялись за дело с первых секунд и буквально «уничтожили» своих соседей по турнирной таблице – 94:55. При этом в воскресной игре у нас не было явного лидера, а свой вклад в этот успех внесли все, кто выходил на площадку. А наибольшее количество очков набрали Иван Гусаров – 16 пунктов, Антон Рожков и Александр Кодола – по 13, Станислав Овдеенко – 12 и Дмитрий Игнатенко -10. Так что класс наших ребят оказался значительно выше, и они подтвердили, что двигаются в правильном направлении.

Что касается наших баскетболисток, то вчера я приехал на игру к самому началу и не увидел — в каких футболках вышли на разминку кирвоградские баскетболистки. Оказывается немногочисленные мужчины в нашей команде очень оригинально поздравили своих девушек, презентовав им футболки с детскими фото игроков. А президент клуба Руслан Згривец подарил к празднику 8-го марта именные полотенца и по большому букету цветов каждой из своих любимых игроков и тренеру команды Людмиле Коваленко. И команда отблагодарила президента и своих многочисленных поклонников двумя такими нужными с точки зрения турнирных раскладов победами.

Если же остановиться на воскресном противоборстве с «Региной», то кировоградки заставили своих поклонников поволноваться в середине второй четверти, когда соперницы  сравняли счет – 29:29. Но усилиями Аи Траоре, проведшей однозначно свой лучший матч за нашу команду, и Елены Жержеруновой, выстрелившей издали(это обрадовало Лену не меньше нашего), удалось снова выйти вперед и сохранить перевес до конца первой половины -38:32. Кстати, в первой половине мы проиграли подбор : 24-27 и действовали несколько расслаблено, допуская много невынужденных ошибок. Да и арбитры, почувствовав наше настроение, явно симпатизировали хозяйкам площадки, « наградив» 3 фолами Алису Назаревич и 2-мя – Елену Жержерунову.

Но после перерыва мы наладили игру в обороне, стали раз за разом выигрывать подбор и четче завершать атаки. Разыгралась и Алина Ягупова, которая пребывала в тени в первых двух четвертях. И при таких обстоятельствах сражаться на равных с грозными конкурентками у баскетболисток «Регины» уже не получилось. К концовке 3-го периода мы уже выигрывали с перевесом в 20 очков, а завершил эту десятиминутку дальний точный бросок Ягуповой – 68:49.  В четвертом отрезке встречи оставалось только сохранить этот перевес, но наши лидеры не останавливались и за 7 минут до финальной сирены были впереди -77:50. Дальше Людмила Коваленко стала задействовать резервистов, пробовать разные сочетания, а в игру завершали Татьяна Гаив, Ольга Сивакова, Ая Траоре, Алиса Назаревич и Стефани Реймонд. На последних минутах Гаив успела реализовать два штрафных, маленькая Сивакова – подобрать мяч, а Назаревич – забить два очка с сопротивлением и получить 5-й фол при счете -86:67. На площадке появилась Наталья Рысина, которая сфолила в защите, и подопечные Ларисы Ещенко забили два штрафных. На последних секундах Стефании Реймонд не стала атаковать и спокойно дождалась финальной сирены, которая зафиксировала очередную победу «Елисавет-Баскет» на классе. Но нужно отдать должное киевлянкам, доставившим гостям гораздо больше проблем, чем в субботней встрече. У соперниц стоит выделить Викторию Сузик(22 очка и 10 подборов), Оксану Письменник(18 очков, 3 подбора, 4 передачи) и Тасию Бовыкину(10 очков,13 подборов, 2 передачи), а в нашей команде лучшими были Елена Жержерунова(14 очков, 19(!!!) подборов, 2 передачи), Ая Траоре(18 очков, 9 подборов, 1 передача), Алину Ягупову(29,3, 1), Алису Назаревич(14, 2), а также Стефании Реймонд, которая сегодня отдала 8 результативных передач.

Особо хотелось бы порадоваться за Аю, которая в нужные моменты, особенно в первой половине, когда не шла игра у Ягуповой, брала инициативу на себя, попадала со средней и ближней дистанции и отметилась первым в составе кировоградской дружины дальним броском. Похоже,  капитан сборной Сенегала постепенно набирает уверенность и находит свою игру. Будем надеяться, что в оставшихся играх Ая окончательно освоится, а в плей-оф станет еще одним козырем в классной колоде Людмилы Коваленко. Теперь ждем домашних матчей наших команд в субботу и воскресенье, когда «Елисавет-Баскет» сыграет с одесским «Интерхимом», а БК «Кировоград» померяется силами с «Коксохимом-Сталью» из Алчевска. Есть все основания надеяться, что победная поступь кировоградских команд продолжится.