Месяц: Март 2013

Тарас Шевченко – провокатор, який посягнув на міжнаціональний, класовий ( між олігархами і злидотою) мир в Україні, а також замахнувся на «підвалини Конституції і основи мирної політики держави (Україна)». Це із сьогоднішньої колонки редактора «Народного слова» Валентини Бажан.

Для тих , хто не любить читати багато букафф, резюмую одразу:

Валентині Василівні Бажан пропоную добровільно написати заяву про звільнення з посади головного редактора. Це було б цивілізованим виходом із ситуації, в яку завело її махрове українофобство.

Вимагаю від голови обласної державної адміністрації Андрія Ніколаєнка та голови обласної ради Миколи Ковальчука на найближчій сесії обласної ради до порядку денного внести питання про звільнення з посади головного редактора газети обласної державної адміністрації та обласної ради «Народне слово» Валентину Бажан, яка своїми тенденційними, українофобськими матеріалами репрезентує не позицію державних органів влади, якими є ОДА і обласна рада, а своє власне бачення як керівника обласної організації партії «Руський блок».

Хто уповноважував Бажан за бюджетні кошти нести всіляку антиукраїнську галіматью? Чи це справжня позиція обласної влади, а не та, яка одним абзацем висвітлена аж на 11-ій сторінці тижневика. На 11-ій сторінці Андрій Ніколаєнко каже: « Перечитуючи Шевченка, ми щоразу відкриватимемо його по-новому». А журналіст, який писав новину, стверджує, що Ніколаєнко зазначив: « Для кожного покоління українців від 19 до 21 століття Шевченко був і надалі буде символом нації. Символом незалежності та єдності, символом боротьби за нашу мову та культуру… Андрій Ніколаєнко закликав усіх не лише у цей день, а завжди знаходити час, щоб почитати Кобзаря».

Але Бажан В.В. іншої думки. Вона хоче, щоб «Кобзар» читали вибірково, і лише те, що хоче сама Бажан. Наприклад, про «милування українською природою, майже буколічне «хрущі над вишнями гудуть» і багато чого іншого – доброго, красивого і лагідного.» Але тільки не «Заповіт», який навіть комуністи зі шкільної програми не викинули!!!

Для Бажан Тарас Шевченко – провокатор, бо закликає «кайдани порвати» ( кайдани бандитсько-олігархічного режиму Януковича, якому Бажан віддано служить) і « вражою злою кров’ю волю окропити” ( Бажан не жаліє крові мільйонів українців, які полягли у боротьбі за волю і незалежність: Богдан, Мазепа, Крути, Холодний Яр, УПА. Для неї незалежність України розпочалася у Біловезькій Пущі. Наскільки ж печерний погляд на історію!)

До яких пір українці Кіровоградщини терпітимуть цю українофобку на посаді редактора державної газети?

А тепер для тих, хто любить багато букафф.

Ось стаття Бажан у «НС» за 14.03.13

Криваве цитування

У Кіровограді, у самому центрі, біля Центрального сквера, з’явились лайт-бокси з фразою Тараса Шевченка і підписом «ВО «Свобода». Такі самі, як розповіли колеги, розташовано і в інших містах.

У зв’язку зі святкуванням Шевченківського дня в черговий раз у мене виникає одне й те ж запитання. Ви не знаєте, чому кожен раз, коли народ має намір уславити Тараса Григоровича, хтось обов’язково цитує «і вражою злою кров’ю волю окропіте»?

Тобто, чому сам Шевченко свого часу написав цю фразу, розумію. Як саме буде народ завойовувати свободу, в ті часи, коли поет написав ці слова, конкретно відомо не було. Розуміння, що воля прийде після якихось революцій чи воїн, для епохи Кобзаря абсолютно природне. Недарма поет у «Гайдамаках» теж досить, як зараз би сказали, жорстко передає історичні події. Кров ллється – і враження у кожного читача, який прискіпливо буде гортати твори Шевченка, куди там сучасним деяким трилерам! Таке бачення світу, подій і життя, як зараз кожному школяру відомо, – синтез сумної долі самого Тараса, жахіть кріпаччини та історії улюбленої поетом України. І сьогодні ці досить «криваві» твори Шевченка вчителі трактують з історичної точки зору, пояснюють і паралельно наводять інше світосприйняття українського генія, його милування українською природою, майже буколічне «хрущі над вишнями гудуть» і багато чого іншого – доброго, красивого і лагідного.

Я ж сьогодні про інше. Кожного разу, коли черговий політичний жириновський, кастро чи лімонов українського розливу під час якихось заходів цитує наведений уривок, я відчуваю занепокоєння. Кого саме мають на увазі крикуни? Чия кров має пролитися? Чому – кров? Чому взагалі в наш час, коли незалежність Україна отримала більш ніж мирно, треба вдаватися до цієї цитати? Хочу підкреслити – країна незалежність саме отримала. Бо якби Борис Єльцин не наполіг на саме тому варіанті подій, який призвів до розвалу Союзу, то ще не дуже і зрозуміло, якою була б доля України. Безперечно, настрої відокремлення республік вже на той час «гуляли по Європі», і окремі українці життя і свою особисту свободу й справді поклали на вівтар незалежності, але ж сам вихід України з СРСР відбувся, на щастя, мирно.

Чи не вважаєте ви, шановні читачі, що заклик «окропити кров’ю» – якнайменше якась провокація? Чи постраждати мають не українці? Чи російськомовне населення? Чи та частина українців, яка прагне до союзу з Росією, а не з Європою? Чи навпаки? Який би варіант цього заклику не мали на увазі ті, хто повторює і повторює його кожен раз, згадуючи Шевченка, до добра і злагоди вони не закликають.

По-перше, після того, як у наших паспортах зникла графа «національність», як саме оті любителі однієї цитати будуть шукати внутрішніх ворогів? Якщо ж ця кривава фраза закликає до такої розправи із зовнішніми ворогами, то чи не рушать наші запальні трибуни підвалини Конституції, в якій закладені основи мирної політики держави? Щось тут не так. Чи не здається вам, що треба якось зупинити це зухвальне лиття слів наполовину з кров’ю?

Валентина БАЖАН

Отже, Валентина Бажан зухвало пропонує зупинити читання і цитування Шевченка, бо воно , мабуть, тривожить спокій її хазяїв-регіоналів. Бояться, що прийде народна кара за злочини.

Правильно робите. Бійтеся!!! Спокійної вам ночі!

P.S. Цей вірш Тараса Шевченка влада Януковича заборонила читати цього року у Моринцях, на батьківщині Шевченка. Такої цензури навіть при більшовиках не було. Дуже бояться можновладці слів Шевченка, тому розповсюджуйте цей вірш по всій мережі, нехай боїться ця банда правди.

РОЗРИТА МОГИЛА

Світе тихий, краю милий,

… Моя Україно,

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась,

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

«Молилася, турбувалась,

День і ніч не спала,

Малих діток доглядала,

Звичаю навчала.

Виростали мої квіти,

Мої добрі діти,

Панувала і я колись

На широкім світі,

Панувала… Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,

Що, колишучи, співала

Про свою недолю,

Що, співаючи, ридала,

Виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку,

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала.

Степи мої запродані

Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,

На чужій роботі.

Дніпро, брат мій, висихає,

Мене покидає,

І могили мої милі

Москаль розриває…

Нехай риє, розкопує,

Не своє шукає,

А тим часом перевертні

Нехай підростають

Та поможуть москалеві

Господарювати,

Та з матері полатану

Сорочку знімати.

Помагайте, недолюдки,

Матір катувати».

Начетверо розкопана,

Розрита могила.

Чого вони там шукали?

Що там схоронили

Старі батьки? Ех, якби-то,

Якби-то найшли те, що там схоронили,

Не плакали б діти, мати не журилась.

Хотів би запитати: Чи платите Ви за повірку лічильника холодної води?

Люди ‒ піарщики типу чи прес-служби ‒ реєструють усілякі заклади на Facebook та VK. Нормальна, здавалось би, ідея.

Але замість сторінки чи групи вони створюють «людські» аккаунти з дивними, як для людей, іменами. От у мене в друзях на Facebook, наприклад, уже є Апеляційний суд Кіровоградської області (прикольно було читати сповіщення: «Апеляційний суд Кіровоградської області хоче додати вас у друзі), УМВС в області, ще кілька цікавих «персон». Сьогодні я подружився з обласною лікарнею…

Це останній мій друг із таким ідіотським іменем. Навіть зважаючи на професійну необхідність, більше не додаватиму.

Я би таких піарщиків узагалі звільняв одразу після створення аккаунту. Зареєстрував людину з іменем Кіровоградбудпродажкупівлябіжутерії ‒ на вихід.

Именно так брутально переводится с французского «Les Enfoires». Кому режет ухо, можно использовать определение «Глупцы». Так вот, «Les Enfoires».

Речь пойдет сегодня о французском музыкальном и благотворительном креативе. Одновременно шоу и социальная забота.
«Les Enfoirés» (Лез Анфуаре) называют одним из замечательнейших событий в жизни французской музыки. В чем суть? Ежегодно группа известных артистов собирается вместе, чтобы дать серию благотворительных концертов. Собранные средства направляются в фонд «Ресторанчиков сердца» («Restaurants de coeur»). В них нищие и обездоленные всегда могут найти порцию вкусного и бесплатного обеда.

Идея создания проекта «Les Enfoirés» принадлежит французскому комику Колюшу, популярнейшему актеру и основателю благотворительного фонда «Restos du Coeur».

Он предложил Жан-Жаку Гольдману организовать серию концертов, в которых бы приняли участие музыканты и актеры. На призыв откликнулись Гольдман, Ив Монтан, Натали Бай, Мишель Платини и Мишель Дрюкер. Вот один из первых клипов проекта:

В декабре 1986 года, уже после смерти Колюша артисты участвуют  в телепрограмме, посвященной «Restos du Coeur». В следующие два года этот опыт был повторен, а зимой 1990 года пятеро участников проекта — Жан-Жак Гольдман, Джонни Халлидэй, Эдди Митчелл, Мишель Сарду и Вероник Сансон — отправились в турне по семи городам Франции, положив начало традиционным гастролям «Les Enfoirés».

http://www.youtube.com/watch?feature=endscreen&NR=1&v=E0JlfmEPFvY

Количество участников растет год от года, к мэтрам присоединяются новые звезды, музыкантов поддерживают драматические артисты; среди тех, кто является «опорой» «Les Enfoirés», помимо Гольдмана – Патрик Брюэль, Паскаль Обиспо, Яник Ноа, Патрик Тимсит – всего около пятидесяти человек. В 1999 году в парижском «Зените» в рамках проекта даже выступила сборная Франции по футболу, исполнившая «Марсельезу» в версии Сержа Гейнсбура.
Иногда гастроли труппы проходят в разных городах, иногда дается серия концертов в каком-то одном, как это было в 2002 году в Марселе, годом позже в Лилле, а в 2004 году в Тулузе. Коллектив каждый год устраивает грандиозный телеконцерт. Каждая постановка песни – практически спектакль. Там опять же знакомые лица, среди которых особо любимые мной Патрисия Каас, Лара Фабиан и Изабель Жеффруа
Начиная с 1986 года каждую осень издаются CD альбомы и DVD концертов «Les Enfoirés», периодически выпускаются синглы и видео.
А вот и оно. Приятного просмотра!

На розгляд сесії міської ради планується повторне внесення проекту рішення № 2278 «Про затвердження Положення про порядок роботи підприємств торгівлі, ресторанного господарства та надання послуг на території міста Кіровограда».

Хто ще не встиг ознайомитись з цим «витвором мистецтва» від міської ради, то ось посилання: http://kr-rada.gov.ua/proekti-rishenn-kirovogradskoyi-miskoyi-radi.html

Вважаю, що даний проект рішення суперечить чинному законодавству України виходячи з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», документ дозвільного характеру — дозвіл,  висновок,  рішення, погодження,  свідоцтво,  інший  документ,  який  дозвільний  орган зобов’язаний видати суб’єкту господарювання у  разі  надання  йому права  на  провадження  певних  дій  щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого  суб’єкт  господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення  господарської  діяльності  або   видів   господарської
діяльності;
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», закріплено, що виключно  законами,  які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, зокрема, перелік    документів    дозвільного    характеру   у   сфері господарської  діяльності.
Такий перелік документів дозвільного характеру встановлений у Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».
Слід зазначити, що документ про встановлення режиму роботи підприємств торгівлі, ресторанного господарства та надання послуг, який видається органом місцевого самоврядування відсутній у вищевказаному переліку.
Відповідно до статті 6 Господарського кодексу України  до загальних принципів господарювання в Україні віднесено, зокрема, заборона  незаконного втручання органів  державної  влади  та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські
відносини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону.

Згідно зі статтею 31 Господарського кодексу України дискримінацією суб’єктів господарювання органами влади у цьому Кодексі, зокрема, визнається встановлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб’єктів господарювання або груп підприємців. Дискримінація суб’єктів господарювання не допускається.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, міська рада своїм рішенням не може встановлювати інші види документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, яким і є документ про встановлення режиму роботи підприємств торгівлі, ресторанного господарства та надання послуг.

12 березня Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. О.М.Бойченка, разом з кіровоградцями та гостями міста, весну закликали та Масляну зустрічали! Цей день для святкування ми обрали не випадково, адже саме вівторок Масляного тижня вважався «розважальним днем». В цей день молодь розпочинала гуляння, виходила на вулицю і влаштовувала гучні розваги та забави.

Так весело та людно вже давно не було на вулиці Дворцовій. Завдяки широкій рекламній кампанії, яку провели працівники сектору соціокультурної діяльності, кіровоградці заздалегідь знали про свято, тож з самого ранку почали збиратися біля бібліотеки. Незважаючи на прохолодну погоду, людей зібралось чимало – школярі, студенти, батьки з дітьми, бабусі та дідусі – усі раділи, як діти, чудовому святу Масляна.

Працівники бібліотеки спільно з міським будинком вчителя та Кіровоградським кішем Українського дитячо-юнацького товариства «Січ» підготували насичену розважальну програму, тож усі гості свята знайшли собі забави до душі.

Господинею свята звичайно ж була Масляна — її опудало, яке виготовили працівники бібліотеки, користувалося найбільшим попитом — кожен відвідувач свята бажав отримати фото на згадку.

Чудові народні та авторські пісні про Масляну подарували ансамблі «Любисток» та «Журавка», хори «Патріот», «Діти війни» та «Червона калина».

Цікаве дійство «Зиму проводжаємо – весну зустрічаємо!» влаштувала театральна студія «Світлоколо». Під сміх та жарти скоморохів Весна – веселилася, Зима – в останнє всіх морозила, Масляна – пригощала варениками, а теща із зятем весело частували один одного млинцями.

Громадська організація «Єлисаветградський узвіз» організувала виставку робіт майстринь декоративно-ужиткового мистецтва, присвячену Масляній. Тут можна було не лише переглянути або придбати прикраси, обереги, вишиванки, ляльки-мотанки та навіть ляльки-Масляниці, але й почути про традиції та обряди, яких дотримувались при їх виготовленні.

Любителі активних розваг із задоволенням стали учасниками козацьких забав від організації «Січ». Чого тут тільки не було! Молодь стрибала в мішках, гралася в паперові сніжки, змагалася в піднятті 16-кілограмової гирі та традиційній козацькій боротьбі «лава — на лаву». А от до перетягування канату приєднались навіть дівчата, які із завзяттям допомагали хлопцям.

Бібліотекарі активно знайомили гостей свята з традиціями Масляної. Охочі до читання могли переглянути цикл книжкових виставок «Масляна воротися! До Великодня простягнися!» та інформаційний стенд «Як відсвяткувати Масляну?». Познайомилась молодь із традиційною забавою на свято Масляної – «пеленання Колодія». Тут зібралась велика кількість гостей, адже окрім розповідей про Колодія – символа шлюбу та родинного добробуту, всі бажаючі мали змогу спробувати себе у пеленанні колодки, ставши учасниками майстер-класу «Пеленаю краще всіх!». Молоді хлопці та дівчата отримували традиційну масляну прикрасу – колодку, яку прикрашали стрічками та пов’язували на зап’ясток усім бажаючим.

А яка ж Масляна без смачних млинців!!!

Гуляй, Масляна, як треба, не забудемо ми тебе!

І млинці твої гречані, і вареники в сметані!

Протягом свята усіх бажаючих пригощали духмяним чаєм та смачними млинцями з варенням. Бібліотекарі разом з викладачами та студентами Кіровоградського професійного ліцею сфери послуг № 14 приготували майже 2 тисячі смачних виробів, тож частування вистачило на всіх.

А відвідувачі майстер-класу «Перший млинець – не комом!» могли не лише побачити, як млинці правильно випікати, але й скуштувати їх просто «з пилу, з жару».

Ведучі свята організували народну забаву «Кусання млинця», перемогу в якій отримували ті, хто міг викусити у ньому найбільшу кількість дірочок!

Завершилося свято традиційним хороводом біля Масляної та обрядом запускання весняного сонечка.

Так весело та смачно наша бібліотека Масляну іще не зустрічала!

«Масляна, Масляна, яка ж ти мала — якби ж тебе сім неділь,

а посту одна!»

Итак, кампанию дортмундской «Боруссии», «Реалу», ПСЖ, «Ювентусу», «Галатасараю», «Барселоне» сегодня составили главная сенсация турнира — «Малага» Мануэля Пеллегрини и проволынившая ответный матч с «Арсеналом» мюнхенская «Бавария».  Причем если в успехе «Баварии» никто не сомневался, то вот соперничество между «Малагой» и «Порту» обещало быть жарким и бескомпромиссным. За хозяев были трибуны, за гостей – минимальная победа 1:0, добытая в первом поединке.

На первых минутах чуть активнее выглядели «драконы». Похоже, что гости планировали забить быстрый гол, тем самым заметно улучшив свое положение. Однако создать опасный момент, тем более уж забить, «Порту» не удалось. Минуте к пятнадцатой «Малага» стала перехватывать инициативу. Однако испанцам также никак не удавалось потревожить Элтона.

Первого по-настоящему опасного момента пришлось ждать очень долго. Минут за десять до конца первой половины результат наконец-то мог сдвинуться с нулевой точки. Хозяева получили право на угловой. После его подачи португальцы выбили мяч. Однако первым на подборе оказался Антунеш, который здорово приложился из-за штрафной. Однако Элтон достал мяч из-под планки ворот.

Однако давление на ворота «Порту» усиливалось. За пять минут до конца первой половины судья не засчитал мяч, отправленный в сетку ворот «драконов» Жулио Баптистой. Но всё же вскоре гости начали с центра поля. Иско получил мяч с правого фланга и аккуратно, а главное точно пробил в дальний верхний угол. Таким образом, по сумме двух встреч результат стал равным.

В такой ситуации второй тайм поединка ожидался с большим интересом. В перерыве в составе «Порту» произошла интересная замена. Вместо более оборонительного Моутинью вышел атакующий Хамес Родригес. Однако почти тут же гостям пришлось вновь перестраивать игру. Дефур получил второе предупреждение и отправился досматривать матч в раздевалку.

«Малага» тут же осмелела и захватила инициативу окончательно. Правда, чтобы создать первый опасный момент испанцам понадобилось еще минут десять. Савиола из выгодной позиции целился в дальний угол, но угодил в Отаменди. Вскоре после паса аргентинца с острого угла в створ не попал его партнёр по команде.

Тренеры интересно играли заменами. Так Витор Перейра остался без возможности менять подопечных уже за двадцать минут до завершения основного времени матча. А вот Мануэль Пеллегрини к тому моменту даже не начинал выпускать резервистов. С учётом того, что «Малага» действовала в большинстве, то тактика чилийцы казалось правильной.

За пятнадцать минут до окончания основного времени матча гости могли сравнять результат. После навеса Отаменди со штрафного Мартинес пробил чуть неточно. А вот «Малага» свой шанс не упустила. После подачи углового Санта Круз головой переправил мяч в сетку ворот «Порту». Кстати, парагваец был первым вышедшим на замену игроком у «Малаги».

В оставшееся время «Порту» просто необходимо было забивать. В противном случае, их поход за победой в Лиге чемпионов прекращался. Тем временем трибуны стадиона «Ла Росаледа» начинали отмечать. Хотя португальцам нужен был всего лишь один точный удар, чтобы все перевернуть.

Однако этого не случилось. «Малага» сумела добиться невероятного достижения. В первый же год участия команда вошла в восьмёрку сильнейших коллективов Европы. А с учётом всех проблем в стане подопечных Пеллегрини это достойно огромного уважения.

В Мюнхене команды начали поединок достаточно резво, хотя  было довольно холодно и даже слегка снежно.  «Канониры» очень быстро повели в счёте! «Арсенал», в составе которого по сравнению с первым матчем команды было произведено пять замен, организовал стремительный выпад. Росицки, побеждавший в Мюнхене в финале Лиге чемпионов составе дортмундской «Боруссии», в касание сделал передачу направо, на Уолкотта. Тео прострелил в чужую штрафную, мяч пролетел между ног Данте и оказался у Жиру. Француз часто не промахивается с близкой дистанции — 0:1!  «Бавария» быстро перевела игру на чужую половину поля, заработала право на угловой, пыталась взломать оборону соперника и по центру, и с помощью подключения фланговых футболистов. Даже Лам нанёс удар по воротам английской команды. «Арсенал» держался довольно уверенно.

Стоит отметить, что «Арсенал», забив гол, стал играть спокойнее, не торопя события. А вот хозяева поля нервничали, это чувствовалось. Редко оказывался в центре внимания Роббен, Манджукич бил в ситуациях, когда следовало сыграть более тонко. Пожалуй, не переживали только мюнхенские болельщики, понимавшие, что противник всё ещё крайне далёк от успеха. Лишь на 25-й минуте у ворот «Арсенала» было опасно: Кроос в очередной раз угрожал спокойствию Фабьянски мощным ударом, но голкипер накрыл мяч в левом нижнем от себя углу. Подопечные Венгера очень внимательно и слаженно действовали в обороне, не позволяли «Баварии» закрыть себя на гостевой половине поля, постоянно организовывали контрвыпады по флангам. Санти Касорла зарекомендовал себя человеком без нервов и блестяще исполнял роль лидера команды. Нельзя сказать, что у мюнхенцев ничего не получалось, но важно то, что у команды Хайнкеса не получалось главного: отыграться. За первый тайм «Бавария» нанесла девять ударов по воротам соперника, но почти все они не несли в себе угрозу.

Другое дело, что после перерыва время начало играть за хозяев поля. «Арсеналу» было необходимо забить ещё как минимум два гола, что в принципе не так уж и легко сделать. При этом футболисты обеих команд допускали многовато брака при передачах. На первой минуте второго тайма попытал удачи Роббен: после рикошета от Дженкинсона мяч прокатился в сантиметрах от штанги ворот «Арсенала». Хозяева заработали право на очередной угловой, но не извлекли из этого никакой пользы. Впрочем, довольно быстро немцы сбавили обороты, позволив сопернику совершать более смелые вылазки к штрафной Нойера. Правда, атаки «Арсенала» обрывали либо судьи, фиксировавшие офсайды, либо сами «канониры», допускавшие погрешности в своей игре. Правда, на 58-й минуте неплохо с правой пробил Мюллер. Если бы получилось сильнее, у Фабьянски могли бы возникнуть проблемы.

Было очевидно, что для того, чтобы команды забегали быстрее, «Арсеналу» надо было забивать второй гол. На 63-й минуте Лам ассистировал Луису Густаво, тот подкрутил мяч в дальний верхний угол чужих ворот и лишь самую малость не попал в створ. Однако на 69-й минуте самый опасный момент «Баварии» упустил Роббен, выскочивший на ударную позицию и не сумевший переиграть Фабьянски. Зато гости должны были забить второй гол на 79-й минуте: Жервиньо вошёл в мюнхенскую штрафную слева, обыгрался с Касорлой и пробил низом в дальний угол. Не попал, но момент был опасным. Две минуты спустя свой очередной шанс не использовал Мюллер. После чего случилось неожиданное: гости подали угловой, Лоран Косельни переиграл в воздухе оппонента и «пробил» Нойера, 0:2! Градус поединка возрос до предела, однако на большее «канонирам» попросту не хватило времени.

«Бавария» всё же вышла в четвертьфинал Лиги чемпионов, при этом позволив сопернику «сохранить лицо».  А миф о непобедимости «Баварии» в последнюю неделю слегка пошатнулся. Итак, с нетерпением будем ждать пятничной жеребьевки в надежде, что она будет благосклонна к фаворитам и противостояний «Реал» — «Барселона» и «Боруссия» — «Бавария» — мы не увидим. Хотя, я бы еще смело отнес к числу главных претендентов на трофей «Ювентус». А остальные команды больше рассматриваются, как и так прыгнувшие выше головы. Хотя попробуйте предсказать сейчас тех, кто пробьется в полуфинал? А сколько сюрпризов готовят нам уже сегодняшние противостояния в Лиге Европы?

Тільки що, прямо з випуску новин 1+1 стало відомо, що обрали нового Папу Римського. Хто він? Поки що не відомо. Але його вже обрали! Католики всього світу радіють… З труби йшов білий дим і били дзвони!

В эти дни у всех на устах имя Владимира Ивановича Вернадского.  Повод — более чем весомый: 150 лет со дня рождения. Выдающийся ученый из украинского казачьего рода, один их основателей и первый президент Украинской академии наук, лауреат Сталинской премии. Написал более 700 научных трудов — по  кристаллографии, минералогии, геологии, биологии. Основатель новой науки — биогеохимии. Известен также как философ и мыслитель.

Своим главным культурно-общественным заданием Вернадский считал сохранение русской культуры на Украине. Выступал категорически против ограничения использования русского языка  и насильственной украинизации. «Русский язык не чужой украинскому народу».

«Нельзя вычеркнуть росчерком пера или человеческой волей исторический факт — тот факт, что русская культура, в частности русская литература, русское народное творчество создавались не только великороссами, но и украинцами. Лишать язык мысли и слова широких кругов украинского народа того значения, которое он поколениями приобрел — значит делать акт насилия. Мы получим широкие группы населения, исконных жителей страны, которые будут чувствовать в родной стране гнет, самый тяжелый, какой есть — гнет над родными словами».

Остается добавить, что я в свое время учился в Москве в институте, который располагался на проспекте Вернадского, и мое общежитие также находилось на проспекте Вернадского. Тем незабываемым годам и посвящен мой пост…

Всего три месяца назад украинка Анна Ушенина стала чемпионкой мира по шахматам в личном зачете, а теперь наша сборная впервые в истории выиграла мировое командное первенство, которое вчера завершилось в Астане. До этого ЧМ выигрывали только китаянки. Новые чемпионки самой мудрой игры в мире — Екатерина Лагно, Анна Ушенина, Мария Музычук, Наталья Жукова и Инна Гапоненко. Нашим девушкам хватало ничьей в решающей игре с россиянками, чтобы сборная Китая не смогла их обогнать по очкам. И все четыре партии матча России и сборной Украины закончились на 31-32-м ходу мировой. Сборная Китая, которая все-таки выиграла свой матч у Индии, впервые довольствовалась «серебром». За победу украинские шахматистки получили кубок, медали и $10 тысяч на команду.