Поки держава та блогери сперечаються про головне, про вибори, я тут про «дрібниці» напишу, про лікування раку…
В мене був на «випробуванні» інфузійний насос. «Інфузомат». Він дозволяє вводити хіміопрепарат протягом 46 годин (власне, виставляєш швидкість та вводиш скільки потрібно: 24 години, 46 годин, 96 годин…) Це дуже важливо для лікування, наприклад, раку товстої кишки або сарком м’яких тканин. Він дає шанс для людини вижити. Не гарантує, але дає шанс.
Один пацієнт отримав лікування так, як то потрібно робити. Два курси. Дуже сподіваюсь, що колись буде такий апарат в нашому відділенні. Не один. Хоча б п’ять, як мінімум. Дуже сподіваюсь, що буде час, коли це стане буденністю… Може хтось з меценатів або політиків, які на виборах, посприяють колись цьому… Бо ціна одного апарату десь біля 15 тисяч гривень… Для мене — це дуже великі кошти. В межах того, які бувають витрати в державі — дрібниця…
Я просто тут висловлю свою повагу Богдановичу. Андрій в Фейсбуці (де я також про це написав) подав ідею задля того, щоб спробувати це питання посунути бодай на один апарат. Моя шана, Андрію, та повага!
І це не спроба, як писав С. Осадчий, «лизанути», це реальна повага людині, яка пропонує реальні кроки, яка небайдужа.
Не сдай тему))) до ее реализации)) спорим, что некоторые будут воспринимать, как пиар?)
Ссылочку запостить на Facebook и отметить ВСЕХ местных не бедных деятелей. В сети есть почти каждый.
http://ukrmedik.com.ua/reanimatologiya/shpricevye-nasosy/
И это нужно использовать. Все средства хороши.
Андрей Гардашников, вы создали очень необходимую тему, которая нуждается в продолжении и освещении. Я вас в этом поддерживаю.Готов частично помочь материально, если вы объявите сбор средств.
Теперь о другом. Хочу в вашей теме разместить свои размышления тоже «о том, что не интересно»
К сожалению, необдуманным,волюнтаристским решением создателей кировоградских блогов, я лишен возможности создавать собственные статьи.
Поэтому буду благодарен если отнесетесь с пониманием и не удалите или переместите мое сообщение в новую тему.
Андрей! Никому ничего не надо, как никого не волнует ситуация с гемодиализом в городе и области, как никого не волнует дефицит специалистов-нефрологов и отсутствие отделений в городских больницах! Областная всех не берет на лечение, а в городе терапевты этим занимаются, а ведь это не их так сказать профиль…
Игнатов, ну вот зачем вы со своим мусором в единственную важную тему? Как к этому отнестись с пониманием?
Человек пишет, что есть аппарат, который может спасти кому-то жизнь и стоит всего пятнадцать тысяч — важно, чтобы это прочли, запомнили название, поняли, что это за аппарат и кому он нужен. Тогда кто-то сможет пропиариться не на покупке оружия, а на покупке таких аппаратов. И это будет правильно. А вы сюда с вашими… Мало тем что ли?
Вообще проблема здравоохранения после майдана резко обострилась. Было бы интересно увидеть объективную статистику.
Но и без этого ясно, что резкое удорожание медикаментов и медуслуг говорят сами за себя.
проблема была и есть, и будет… Но лишь для тех, кому она актуальна, а для тех, кому просто языком почесать, это не интересно…
Здоровье-это один из факторов национальной безопасности. И должен интерисовать в первую очередь политиков. Реформы здравоохранения, популяризация массового спорта и здорового образа жизни должны реализовуются местными органами власти на местах.
Так что не только медики несут ответственность.
Semalex, насправді проблема охорони здоров’я різко загострилася після того, як з’явилося лікування. В системі СРСР воно було далеко не ідеальним, на мій погляд. Але зараз стан охорони здоров’я ще гірший, ніж при СРСР. Хоча, мова не про час після Майдану, явно… Та й однозначно не оціниш… Прогрес відчутно проявився. Але не всім доступна якісна та сучасна медична допомога…
Мало того, відкрию таємницю, коли прийшли до влади проФФесіонали в 2010 році — стали з’являтися перебої навіть з тими препаратами, з якими їх до того не було. А деякі стали зникати навіть з продажу. Деякі з них взагалі так і не з’явилися (алкеран, лейкеран). Думаю, це коштувало також не одного життя. Але непомітного життя, для таких політиканів — не дуже й важливого… 🙁
Словом, не треба лізти сюди з черговим приводом обхаяти Майдан. В даному випадку я хочу зробити ще один маленький крок вперед.
Таких кроків потрібно дуже багато. І є взагалі дуже затратні кроки перед диспансером і вони дуже важливі.
А якщо завдяки цій замітці, наприклад, з’являться інфузомати в диспансері — я вважатиму, що також щось корисне зробив в стані надання медичної допомоги хворим на рак. Хай і не дуже помітне, але корисне.
Друзі, хто надав реальні пропозиції тут і не тільки тут — всім дуже дякую. Я продумаю кожну. Мені здається, це — достойна справа.
Олю, дякую за підтримку!
Ігнатов, дякую за підтримку моєї теми. Я згоден з Олею Степановою, тому Ваш наступний коментар я таки видалив, але я створив нову тему та процитував там видалений коментар.
Якщо Редактор вважатиме можливим існування цієї теми — хай висить.
А мені б дуже хотілося, щоб Ви таки підбирали слова, поважали вимоги Адміна та Редактора та мали змогу постити свої думки без посередників.
Ольга,вам главное поскандалить? Не вижу пользы от вашего бенефиса.
М-да…
Ця тема нецікава, доти-поки… Але ж ця жахлива хвороба обирає собі жертв не дивлячись, а ні на їх соціальний статус, а ні… на політичні уподобання. Вона всіх урівнює в «правах».
Андрію, пристаю до Ігнатова. Профінансувати звісно теж не зможу, але певні кошти готовий внести(вносити).
Согласен с горожанином, эта болезнь всех уравнивает.
Возможно, кому-то тема и не очень интересная, но внезапно она может оказаться жизненно важной для каждого. И тогда, какая разница — кто и с каким мотивом в этом участвовал? Главное — результат!
Дякую. З 99% ймовірністю буде продовження цієї теми. Ось тоді й проговоримо деталі.
Тезко, респект!
Не було тут скандалу. І дуже прошу не з’ясовувати в цій темі особисті стосунки.