Шановні брати і сестри!
Часи дуже тяжкі та тривожні в нас зараз, Ненька наша опинилась на межі війни! І знову хочуть її топтати ворожими ногами!
Але хто!?
Ті, що називали себе «братами»!?
Не хочу я зараз говорити, хто винен в цьому, що відбувається, не про це піде!
Я хочу де що прояснити для тих, хто хоче до нас прийти «воювати за мир»!
А також пояснити тим, хто вже на їх боці стоїть, виправдовуючи ворога — а сам живе тут, серед нас, їсть наш хліб, ходить по нашій землі!
Я не буду підбирати слова чи вирази, скажу прямо —
Та війна, яку вони починають — вони програють в любому випадку!
Так, я згоден, на початку війни вони можуть зайняти ТЕРИТОРІЮ але…. а що далі?
Досвід воювати в партизанській війні в нас кращий!
І нас біде в РАЗИ БІЛЬШЕ за УПА!
Земля буде горіти під їхніми ногами, нас будуть мільйони!!!
А коли ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ, А ПОТІМ І СОТНІ ТИСЯЧ ДОМОВИН ПОЇДЕ В МОСКОВІЮ, що тоді будуть пояснювати їм по телевізору?
Що в нас вся країна одні «бандерівці»? Ну якщо захисник Вітчизни для них «бандерівець» — тоді в нас дійсно мільйони «бандерівців»!(Хоча для багатьох з нас Бандера, Шухевич, Донцов та інші і так Герої!)
Що їх Адольф путін скаже тим матерям, чиї солдати загинуть тут? За що вони тут будуть гинути? Ці матері прийдуть і самі скинуть їхнього Адольфа путлера!
Те що хочуть вони зробити — це реальний фашизм!
Я впевнений на всі 10000000000000% відсотків, що, якщо війна почнеться — в ній ПЕРЕМОЖЕМО МИ!
А загарбником буде, в принципі як завжди і була, московія!
…раніше ніяк не міг збагнути шахідів — що ними двигає на таке — а чомусь зараз розумію — вони захищають свою Батьківщину від загарбників! Як можуть так і роблять це…
Ми згадаємо їм усі 350 років «братерства»!
Адже радикалізм суспільства, це лише протидія якійсь дії — чим сильніше тиснуть — тим сильніша відповідь!
Таких як я, хто готовий боронити свою землю до кінця, я впевнений, мільйони!
…Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває…
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».
Хіба ми дамо такому статись?
Слава Україні!
Нехай як Бог дасть, так і буде!